Не навчанням одним… Студенти ДонНТУ розповідають про університетське життя

25-1-2019    Інтерв'ю , Новини , Преміум-новина    413   

Двадцять п’ятого січня відзначається Тетянин день. Названий він на честь святої Тетяни, яка вважається покровителькою студентів Тож, з нагоди свята ми традиційно вирішили розпитали молодь Донецького національного технічного університету про те, чим наповнене їх студентські роки, що запам’яталося найбільше, а також про те, яку роль зіграв виш у їх житті. Далі – з перших вуст.

0

Катерина Васильєва, випускниця гірничого факультету

«Згадую, як на першому курсі здавалося: цілих чотири роки навчання, а потім, якщо ще й магістратура, – то взагалі дуже довго. Здавалося, що то такі великі, довгі та складні сходи, від того, як ти 17-річний абітурієнт – до магістра з дипломом у руках. І так, легко і дійсно було далеко не завжди, але час промайнув дуже швидко.

Більшість з нас вступали ще в Донецьку. Спочатку було важко звикнути до нового місця розміщення, але це вже в минулому. Керівництво вишу зробило все, щоб ми змогли полюбити нашу нову домівку. Великий внесок у це зробили також і наші викладачі, які одразу дали зрозуміти, що рівень навчання й надалі залишиться на високому рівні.

Окремо від себе хочу сказати, що я дуже вдячна ДонНТУ за моїх друзів і товаришів, з якими ми розділяли усі складні та радісні моменти: напружені лекції, неймовірно творчі репетиції, шалені дні сесії. Ми встигли стати міцною командою та знайти справжніх друзів на все життя.

За ці роки кожен із нас виріс як особистість, отримав певний багаж знань. І дуже хочеться побажати, щоб та енергія, те натхнення та спрага наукових пошуків ніколи не полишали наш рідний Донецький національний технічний університет!»

Максим Лебединський, випускник ФКІTАЕР

«Саме моя альма-матер дала мені можливість проявити себе і навіть побачити світ. За час навчання в ДонНТУ я побував у Китаї та Великій Британії, а також зміг пройти стажування у компанії світового рівня. А зараз я отримав роботу, що приносить мені не тільки гроші, але й задоволення.

Якщо говорити про подію зі студентського життя, що запам’яталася найбільше, то це буде навіть не відвідування інших країн, а мейкатон у Харкові. Це була моя перша подорож із відмінною командою на доволі тривалий час, де ми пройшли інтенсив і взяли участь безпосередньо у заході. Так, все ж найбільш пам’ятна подія – це перша подорож. А відмінну команду не перевершать навіть інші країни».

Семен Лойко, випускник ФМЕXТ

«Як же швидко пролетів час! Таке відчуття, нібито тільки вчора університет відчинив свої обійми і студентське життя затягло мене у вир навчання, різних заходів, нових знайомств, цікавих життєвих ситуацій і всього іншого, про що, в хорошому сенсі слова, краще промовчати, тому що ця інформація не для друку. Але навчання, як це не дивно, часто займало в моєму студентському житті одне з головних місць. Звичайно ж, після заходів, університетських поїздок і тому подібного.

Звичайно, багато яскравих моментів було за часів мого студентства. Виділити якусь одну… Ні, одна – це надто мало. А ось пару-трійку моментів відзначити все ж можна. Перше, що приходить на розум – це, певна річ, поїздка до Києва на фінал чемпіонату України з хокею. Емоцій тоді було море. ХК «Донбас» – чемпіон. Це так, до слова. На другому місці яскравих моментів – поїздка до Івано-Франківська. Цілий тиждень позитивних емоцій і драйву. А завершує трійку лідерів стажування в Німеччині. Ось це я точно надовго запам’ятаю. Майже три місяці в Європі – це щось. І, природно, ця поїздка дала мені дуже багато знань, які я застосував при написанні та захисті своєї магістерської роботи. Alles gut, mein Freund!

Знання, які дав мені наш університет – безцінні. Однак, окрім знань, навчання дало можливість знаходити вихід із таких ситуацій, коли, здавалося б, усе: «трояк» – і прощавай, стипендія. Але ж ні – вдача прийшла і триває. Підводячи підсумок, хочу сказати, що ДонНТУ дав мені знання, які я зможу застосувати в подальшому. І всі позитивні спогади, пов’язані зі студентським життям, я впевнений, ще не один раз викличуть посмішку на моєму обличчі».

Анастасія Моісеєнко, студентка ФEМ

«Початок навчання в університеті став для мене новою сторінкою в житті. Цей етап зіграв найважливішу роль в накопиченні капіталу ідентичності, тому що університетське життя не обмежується лише навчанням вузькоспеціалізованій спеціальності – воно вирує різноманіттям можливостей і неформальної освіти, а також набуттям навичок соціальної взаємодії, які постають перед студентами. Є місця, до яких прив’язуєшся. І для мене таким місцем, безумовно, став наш ДонНТУ, тому що велика рідкість – зустріти в одному місці таку кількість щирих, амбітних і талановитих людей.

Дуже складно виділити одну подію, що запам’ятовується, оскільки студентське життя сповнене моментів, що залишаться в моїй пам’яті надовго. Але, безумовно, одним із таких подій стала реалізація соціального проекту “Anti Trash”, в якому активно брали участь мої університетські друзі. Саме завдяки вишу я змогла знайти команду однодумців, так само палко бажаючих змінювати на краще світ навколо.

Хотілося б подякувати всім, з ким мені вдалося познайомитися за час навчання: частинка кожного з вас залишилася в мені у вигляді змін, які відбулися та продовжують відбуватися зі мною протягом всіх цих років».

Антон Бензарь, студент ФКIТАЕР, голова ради студентського самоврядування ДонНТУ

«Вступивши до ДонНТУ та переїхавши до провінційного міста Покровськ, я зрозумів, що, окрім навчання, тут займатися особливо нічим, тому на дозвіллі почав шукати можливості для того, щоб розвиватися більш різнобічно. З другого курсу почав знайомитися з новим на той час для мене поняттям «самоврядування» й відкривати для себе нові перспективи. Вже через рік я побував у більшості областей України, знайшов величезну кількість корисних знайомств. Але, окрім заходів за межами ДонНТУ, велике значення мають всілякі конкурси та відбори для отримання грантів для проектів, стипендій для міжнародного обміну і т.д..

Також я дуже радий, що з кожним роком в університеті стає все більше і більше сучасних лабораторій. Якщо зараз переді мною знову був вибір, куди вступати, то, без вагань, він би припав на рідний ДонНТУ».

Анастасія Лабузова, студентка ФКІTАЕР

«Для мене навчання в ДонНТУ – це, передусім, цікаві лабораторні роботи, які проходять на різних контролерах, платах і т.д., що дає змогу на практиці розібратися, що і як працює. Однак, навчання, хоч і цікаве, проте студентське життя все ж веселіше.

За чотири роки траплялося досить багато дуже веселих моментів, які переважно траплялися на репетиціях при підготовці до Дебюту першокурсника та до днів нашого факультету. Тим не менше, все найсмішніше відбувається на квестах, коли багато людей бігає в замислених почуттях, не завжди знаючи, де знаходиться наступна локація, але не дивлячись на це, все проходить дуже весело й цікаво. Я дуже рада, що навчаюсь саме в ДонНТУ й особливо на найулюбленішому та рідному факультеті КІTАEР».

Андрій Бардаков, студент ФКНT

«Що я можу розповісти про своє студентське життя? Наразі я магістр першого року навчання за спеціальністю «Комп’ютерна інженерія». Вступив до університету у 2014 році – на початку найважчих в історії незалежної України років як для нас всіх, так і для нашого вишу. Попри всі труднощі, ДонНТУ не тільки продовжує існувати та давати нам знання, а також разом з іншими технічними університетами країни є учасником всеукраїнських і міжнародних студентських програм.

Так, протягом останніх декількох років я разом з іншими студентами мого вишу брав участь і перемагав у всеукраїнських конкурсах «Авіатор» (2017 і 2018 рр.), «Програміст» (2018 р.). Нагородою за це стали незабутні поїздки до таких країн, як: Франція, Велика Британія та Японія. Ці участі в конкурсах, перемоги та подорожі назавжди залишаться для мене найкращими подіями часів мого студентства.

Сьогодні мені залишилося навчатися в університеті трохи менше року. На питання про те, що мені дало навчання в університеті, на мій погляд, відповідати зарано, тому що я ще не закінчив навчання та не працював за спеціальністю. Однак, я маю надію, що отримані в університеті знання та навички допоможуть мені у майбутній професії».

Богдан Мироненко, студент ФЕМ

«Навчання в ДонНТУ – це можливість.

Вступивши до вишу, я вирішив, що навчання – це не тільки академічні години, а ще й активний розвиток, а Донецький національний технічний університет надає такі можливості.

Завдяки тому, що я навчаюсь в одному з найбільших університетів східного регіону, я відкрив для себе багато знайомств у Покровську, а завдяки поїздкам Україною в мене з’явилися знайомі з Краматорська, Костянтинівки, Маріуполя, Дніпра, Львова, Києва, Харкова, а також я познайомився під час подорожей з цікавими людьми із-за кордону: Німеччини, Австралії, Англії, США.

ДонНТУ дає можливості, тож, чом би ними не скористуватися?»

Що ж, як бачимо, студентське життя не обмежується одним лише навчанням. Історії наших активістів – яскравий тому приклад. Тому кожному цілком під силу зробити все можливе, щоб воно запам’яталося цінним досвідом, яскравими спогадами та незабутніми враженнями.

Спілкувалася з молоддю
Катерина Щербакова,
фахівець редакційно-видавничого відділу

, , , , ,