Студенти ДонНТУ стали донорами  (22-11-2017)

Донорами стають з різних причин. Кого-то привертають слава та почесті, хтось банально хоче заробити, а хтось просто відгукується на біль іншої людини, сприймаючи здачу крові як благодійність.

Я дуже боюся крові. Але саме усвідомлення того, що моя кров може врятувати чиєсь життя, допомогло переступити через свій страх.

Саме Донецький національний технічний університет надав мені таку можливість. Ініціативна група організувала волонтерський похід до пункту здачі крові на добровільній основі.

Про цю можливість я дізналася від Євгенії Карабаджак,  яка і є ініціатором цього заходу.

Була відкрита онлайн-реєстрація, де всі бажаючі змогли зареєструватися. На жаль, добровольців виявилося небагато – всього 6 чоловік: Сергій Сіденко (ФКІТАЕР), Євгенія Карабаджак (ФКІТАЕР), Юлія Пасічник (ФКІТАЕР), Іван Демченко (ФМЕХТ), Наталія Шеремет (ФМЕХТ), Поліна Лаптєва (ФЕМ).

За день до здачі варто відмовитися від жирної, гострої, копченої їжі, молочних продуктів і яєць. Із собою потрібно мати лише паспорт.

Спочатку довелося заповнити анкету, потім пройти до лікаря для медичного огляду: мені виміряли тиск і переглянули заповнену анкету. Причин відмовити за фактором якихось перенесених захворювань або нестачі ваги не було. Після цього відправили до кабінету, де взяли кров з пальця, перевірили її на придатність і визначили групу крові; так само виміряли гемоглобін. Потім мене попросили пройти спочатку до буфету, щоб випити солодкий чай з печивом, а вже після цього йти на здачу крові.

Коли викликали мене та відправили до кабінету, де здають кров, почали трохи тремтіти руки,  оскільки подібний досвід у мене перший і я не знала, що на мене чекає.

Лягла на зручний і м’який лежак, ніякого дискомфорту у мене не було. Всі маніпуляції проводилися одноразовими стерильними системами. Після здачі на руку наклали стерильну пов’язку. Знімати її краще не раніше, ніж через 3-4 години після здачі, щоб не відновилася кровотеча.

Дуже сподобалося ставлення персоналу до пацієнтів. Хочеться подякувати лікарям за емоційну підтримку, кваліфікованість і надану першу допомогу, так як після здачі крові я зрозуміла, що в мене падає тиск і я втрачаю свідомість. Тож, перш, ніж зважитися на донорство, добре оцініть своє самопочуття і краще не йдіть здавати кров, якщо заплановані якісь важливі справи.

Юлія Пасічник,
ст. гр. ТКС-14