Донецький нацiональний технiчний унiверситет - перший вищий учбовий заклад в Донбасi i один найбiльш крупних центрiв технiчної освiти в сучаснiй Українi.

У рiзнi роки вуз мав рiзнi названия:

-          с 1921 по 1926 рр. - Донецький гiрський технiкум;

-          с 1926 по 1935 рр. - Донецький гiрський iнститут;

-          с 1935 по 1960 рр. - Донецький iндустрiальний iнститут;

-          с 1960 по 1993 рр. - Донецький полiтехнiчний iнститут;

-          с 1993 по 2001 рр. - Донецький державний технiчний унiверситет;

-          с серпня 2001г. по грудень 2004 р. - Донецький нацiональний технiчний унiверситет.

ДонНТУ є, чим гордитися. За роки iснування пiдготовлено понад 110 тисяч фахiвцiв, зокрема для 76 країн свiту. На базi вузу в рiзнi роки були створенi Донбасiвська державна академiя будiвництва i архiтектури Донбасiвська державна машинобудiвна академiя i iншi учбовi заклади.

На протязi всього перiоду iснування вузу велику роль в його функцiонуваннi грала профспiлкова органiзацiя.

История профспiлкового руху ДОННТУ неоднозначна. У окремi роки робота профспiлкового комiтету знаходилася пiд контролем партiйних органiв, якi визначали основну лiнiю його дiяльностi. Разом з основною своїм завданням - соцiальнiй захистом трудящих, профспiлковi комiтети вимушенi були займатися iдеологiчною роботою, полiтичною освiтою. Проте з придбанням Україною незалежностi в 1991 роцi значення профспiлкової органiзацiї значно посилилося, i вона стала виразником iнтересiв трудового колективу.

Каждый етап iсторiї Донецького нацiонального технiчного унiверситету - це i етап становлення i розвитку профспiлковiй органiзацiї. Вiн залежав вiд завдань, що стоять перед вузом i вiд умов якi диктувало час.

 

1. Профсоюзная робота в Донецьком гiрському технiкумi (1921-1926 рр.)
2. Профсоюзная робота в Донецьком гiрському iнститутi (1926 - 1935 рр.)
3. Профсоюзная органiзацiя Донецького iндустрiального iнституту (1935-1960гг.)
4. Профсоюзная робота в Донецьком полiтехнiчному iнститутi (1960 - 1993 рр.)
5. Профсоюзная робота в Донецьком державному технiчному унiверситетi (1993-2001 рр.)
6. Профсоюзная робота в Донецьком нацiональному технiчному унiверситетi (2001 р. - 2004 р.)
7. Галерея голiв профкому сотрудников

 

 

1. Профспiлкова робота у Донецьком гiрському технiкумi (1921-1926 рр.)

 

Донецкий гiрський технiкум був урочисто вiдкритий в Юзовке 30 травня 1921 року. Це було перший вищий учбовий заклад в Донбасi.

У першi роки його iснування значну роль грала партiйна осередок, який з 1923 по 1925 рр. очолював студент рабфака Микита Хрущев. Викладацький склад був незначним в кiлькiсному вiдношеннi i лише частина його <бывшей> iнтелiгенцiї полягала в партiйнiй або iнших громадськiй органiзацiях. Студенти (бiльше 300 чоловiк) прийшли в технiкум, в основному, з виробництва. Багато хто з них був членами професiйних рiзних союзiв (Всеросiйської ради гiрникiв, Всеросiйської ради робочiй молодi, Всеросiйської ради залiзничникiв i др.). Кожна профспiлка мала залежно вiд чисельностi членiв, профком або профорганизаторов. Все профспiлки об'єднувалися iсполбюро, яке обиралося на загальних зборах.

Основным напрямом в роботi iсполбюро було створення студентам необхiдних матерiально-побутових умов i надання допомоги дирекцiї технiкуму в його устаткуваннi.

Члени iсполбюро допомагали дирекцiї в устаткуваннi лабораторiй i комплектацiї бiблiотеки, їздили за книгами i устаткуванням в мiсто Бахмут, до Москви, на шахти i заводи.

iсполбюро мало своє господарство: їдальню i млин, пекарню i пральню, баню i перукарню, книжний i писчебумажный рундуки. Протягом року студентськi стипендiї поступали в iсполбюро, яке видавало студентам вiдповiднi талони на живлення в перукарню i т.д. Студенти за призначенням iсполбюро чергували в їдальнi пекарнi, допомагаючи в роботi обслуговуючому персоналу i здiйснюючи контроль витрачання продуктiв.

iсполбюро органiзовувало пошиття одягу взуття i т.д. Грошовий оборот iсполбюро був значним. По балансу на 1 жовтня 1928г. його рiчний оборот складав близько 50 тисяч рублiв.

Крiм того, iсполбюро проводило велику культурно-просвiтницьку роботу. Були органiзованi науково-технiчнi, лiтературнi, музичнi, драматичнi i iншi кухлi. Видавалася багатотиражка <Техника коммунизма>, а пiзнiше перейменована <Артемовец>.

Така структура профспiлкової роботи i в Донецьком гiрському iнститутi, в який Донецький гiрський технiкум був реорганiзований у 1926г.

 

 

2. Профспiлкова робота в Донецьком гiрському iнститутi (1926 - 1935 рр.)

 

В Донецьком гiрському iнститутi було два факультету. На кожному з них обиралися профбюро, керованi членами профспiлки. У 1929г. господарськi функцiї iсполбюро були спочатку переданi касi взаємодопомога, а потiм була створена Рада комуни. У завдання цiєї Ради входила робота по полiпшенню побуту студентiв i оздоровча робота. Рада комуни мала свою їдальню, перукарню i будинок вiдпочинку.

Профессрско-викладацький склад службовцi i робочi iнституту були об'єднанi в 1929 роцi в профспiлку освiти на чолi з мiсцевим комiтетом. При мiсцевкомi в 1929 - 1930 рр. була органiзована секцiя науковцiв <Союз наукових работников>, бюро якого обиралося на загальних зборах членiв секцiї.

Мiсцевком займався культурно - масовiй роботою: органiзовував вечори художньої самодiяльностi, культпоходи в театр, екскурсiї, займався роботою кружкiв художньої самодiяльностi. Силами цих кружкiв на пiдшефних шахтах влаштовувалися спектаклi i концерти. Мiсцевий комiтет направляв студентiв - культармейцев в школи по лiквiдацiї неписьменностi.

У 1933г. секцiєю мiсцевкома <Союз наукових работников> був органiзований унiверситет культури з факультетами: iсторичним, лiтературним, факультетом мистецтв. Завданням цього факультету було залучення студентiв. Викладачiв i спiвробiтникiв до свiтової i нацiональнiй культурi.

Членами <Союз наукових работников> тiльки за один рiк було прочитане 11 лекцiй по музичному i театральному мистецтву i проведено 4 концерти. На факультетi мистецтв, де займалися 136 чоловiк, були два вiддiлення: фортепiано i хорове.

Пiд керiвництвом парткому мiсцевий комiтет займався фiзкультурно-масовою i оборонною роботою. Фiзкультурники iнституту неодноразово завойовували першiсть на мiських i обласних змаганнях.

Значителен внесок мiсцевкома в забезпечення житлом професорський-викладацького складу. За перiод з 1929 по 1936 рокiв були введенi в експлуатацiю удома професури № 1 № 2 по вулицi Артема.

Для аспiрантiв i части професорський-викладацького складу була органiзована їдальня. У 1931-1934гг., вiдомих як роки голодомору в Українi, було органiзовано городне господарство, що давало можливiсть зняти гостроту з живленням, як студентiв, так i викладачiв. Архiвнi матерiали про цей перiод украй скупi, i за офiцiйними нормами живлення ми бачимо украй важку ситуацiю. Особливо ослабленi прямували профорганiзацiєю на лiкування в удома вiдпочинку в благополучнiшi райони.

Розумiючи важливiсть оздоровлення, i студентiв, i викладачiв мiсцевком добивається вiдкриття власного будинку вiдпочинку ДГИ на Чорному морi.

Спочатку будинок вiдпочинку був в м. Анапi потiм в м. Ялтi. Пiд час лiтнiх канiкул в цей будинок вiдпочинку направляли студентiв-вiдмiнникiв i кращих викладачiв.

 

 

3. Профспiлкова органiзацiя Донецького iндустрiального iнституту (1935-1960гг.)

 

В 1935г. вiдповiдно до рiшення СНК СРСР <в цiлях правильного використання професорський-викладацького складу i матерiально-лабораторного оборудования>, Донецький гiрський i Донецький металургiйний iнститути були об'єднанi в єдиний Донецький iндустрiальний iнститут (ДИИ). У нього в тому ж 1935г. влилися iндустрiальний iнститут Краматорська частина Київського гiрського i Криворiзького гiрничорудного iнститутiв.

В результатi об'єднання Донецький iндустрiальний iнститут вирiс в могутнє вище технiчний учбовий заклад всесоюзного значення. У 1935г. у ньому налiчувалося зверху

3000 студентiв i 180 науковцiв. Вiдповiдно до духу того часу вся робота iнституту контролювалася партiйним комiтетом. Цiкавi статистичнi данi 1941г. партiйнiй приналежностi колективу ДИИ: 120 членiв партiї, 36 кандидатiв партiї i 1605 комсомольцiв. А ось в профспiлковiй органiзацiї полягали понад 90 % вiд чисельностi складу студентiв, викладачiв, службовцiв i робочих.

Студенти iнституту об'єднувалися профспiлкою вугiльникiв. Для керiвництва студентською профорганiзацiєю обирався профком iнституту, а по чотирьом факультетам - профбюро. У передвоєннi роки головою профкому був i. Хопрячков.

науково-педагогiчнi працiвники службовцi i робочi iнституту були об'єднанi в профспiлку вищої школи.

Руководство профспiлковою органiзацiєю iнституту здiйснював мiсцевий комiтет. Очолював мiсцевий комiтет доцент Р.А. Бежок. Профорганiзацiями факультетiв i вiддiлiв керували цехкоми.

До 1940г. при мiсцевкомi була секцiя науковцiв. Керiвництво цiєю секцiєю здiйснювало бюро. На початку 1940г. ця секцiя була лiквiдована.

Основним завданням профспiлковiй органiзацiї ДИИ була органiзацiя соцiалiстичного змагання. Проводився масовий обхват студентiв i викладачiв соцзмаганням, направленим пiдвищення академiчної успiшностi студентiв i полiпшення учбового процесу. Мiсцевком заснував перехiдний Червоний прапор для кращих факультетiв. По результатам 1939-1940 навчального року кращих показникiв добився гiрничомеханiчний факультет (голова профбюро П.м. кондрахин). Для кращих студентських груп були установленi премiї. Першу премiю одержала група МДС-6-У Металургiйного факультету, яка досягла 100 % успiшностi i не мала нi одного прогулу. Студенти цiєї групи були премiйованi путiвками в удома вiдпочинку ДИИ в м. Ялтi.

Мiсцевий комiтет з пiдсумкiв соцзмагання премiював викладачiв науковими вiдрядженнями i путiвками в удома вiдпочинку.

В 1938 роцi обком профспiлки працiвникiв висiй школи органiзував Клуб науковцiв. Вiн розмiстився в одному гуртожиткiв Донецького iндустрiального iнституту. Проте через рiк обком профспiлки передав цей клуб мiсцевкому ДИИ. У клубi проводилися лекцiї, демонструвалися кiнофiльми.

В 1938 роцi при студентському профкомi був створений ансамбль пiснi i танцю, що налiчує в своєму складi 300 чоловiк. Протягом року цей ансамбль дав 18 концертiв для студентiв i громадськостi мiста.

Частиною роботи профспiлкових органiзацiй ДИИ було полiпшення житлових i побутових умов студентiв i викладачiв. До 1937 року було побудовано студентське мiстечко, що складається з 4 корпусiв (два чотириповерхових i два п'ятиповерхових) i гуртожитки для сiмейних студентiв загальнiй площею 32600 квадратних метрiв. При одному з гуртожиткiв була обладнана кiмната вiдпочинку.

В 1938 року профкомом iнституту була створена рада гуртожиткiв, яка органiзувала змагання на кращу кiмнату, проводив роботу по полiпшенню устаткування студентських кiмнат.

Для викладачiв були побудованi 4 чотириповерхових удома, загальною площею 10000 квадратних метрiв. Для кiнця тридцятих рокiв це було достатньо комфортабельне житло з водопроводом опалюванням i каналiзацiєю.

З 1935 року на територiї студгородка ДИИ функцiонувала студентська полiклiнiка амбулаторного i стацiонар на 30 мiсць. Велику роботу по органiзацiї полiклiнiки виконала її головний лiкар Э. i Марейнiс.

Профспiлковi органiзацiї курирували роботу створених при гуртожитках перукарнi, швейної i взуттєвий майстерень їдалень, буфетiв.

Профком, проводячи велику роботу по оздоровленню студентства, щорiчно розподiляв путiвки в удома вiдпочинку санаторiї i iнститутський будинок вiдпочинку в м. Ялтi на Чорному морi. Так, в 1938 роцi було видiлене 1028 путiвок, в 1939г.-749. Студенти, що потребують спецiального живленнi, прямували в диетстоловую. Щорiчно близько 150 чоловiк одержували покращуване живлення за рахунок профкому.

В травнi 1941 року Донецький iндустрiальний iнститут був нагороджений орденом Трудового Червоного прапора <за успiхи в справi пiдготовки висококвалiфiкованих iнженерно-технiчних кадрiв для вугiльної i iнших галузей промышленности>. Чимала заслуга в цiй нагородi належить i профспiлковiй органiзацiї ДИИ.

З початком Великої Вiтчизняної вiйни у коренi. У числi добровольцiв пiшов на фронт голова мiсцевого комiтету Р. А. Бежок. змiнилося життя iнституту. Гасло <Все для фронту, все для перемоги!> став таким, що визначає i для профспiлкової органiзацiї института

Члены мiсцевого комiтету разом з партiйними i комсомольськими органами мобiлiзовували студентiв i викладачiв на будiвництво оборонних споруд. Напередоднi окупацiї р. Сталiно фашистами восени 1941 року частину студентiв, викладачiв i спiвробiтникiв ДИИ були евакуйованi в р. Прокопьевськ на Уралi. Архiвних вiдомостей про дворiчне перебування iнституту в евакуацiї не збереглося. Проте, по спогадам очевидцiв, в евакуацiї iснувала профспiлкова органiзацiя ДИИ, яка займалася в основному рiшенням побутових проблем.

Пiсля закiнчення вiйни в 1945 роцi, профспiлкова органiзацiя iнституту зiткнулася з чималими труднощами. Значно скоротився кiлькiсний склад членiв профспiлки. Немало викладачiв, спiвробiтники i студенти загинули на фронтi. iстотно постраждала матерiальна база iнституту. У руїнах лежали учбовi корпуси. Удома, в яких проживали викладачi i спiвробiтники iнституту, були зруйнованi. З 4 гуртожиткiв у 1946 роцi дiяло тiльки одне. Умови життя студентiв i спiвробiтникiв в примiщеннях барачного не вiдповiдали санiтарним нормам. Постiйно виникали проблеми iз забезпеченням гуртожиткiв водою, теплом, електроенергiєю.

Профком i мiсцевком на своїх засiданнях обговорювали переважно питання налагодження побуту. Завдяки сумiсним зусиллям адмiнiстрацiї i громадської органiзацiй iнституту вже до кiнця 1946 роки почало налагоджуватися нормальне мирне життя. Настiйнi запити мiсцевкома про необхiднiсть вiдновлення студентської полiклiнiки дали позитивнi результати. У вiдновленому корпусi гуртожитку № 2 була вiдкрита полiклiнiка, де вели прийом 16 лiкарiв. Турботами мiсцевкома був вiдкритий дитячий сад на 30 мiсць для дiтей викладачiв i студентiв. Цiєї кiлькостi мiсць явно недостатньо, але для розширення дитячого саду не було необхiдного примiщення. Мiсцевком займався украй важливою для кожного члена профспiлки так званiй <карточной проблемой>. Кожен мав картку, пiсля якої можна було одержувати продукти або промисловi товари в закрiплених за iнститутом магазинах. Вiд спiвробiтникiв i студентiв поступали скарги i заяви на те, що товари не доходять до споживача. Перевiрка мiсцевкомом магазинiв показала факти зловживань.

Поэтому мiсцевий комiтет ухвалив рiшення вiдкрити при iнститутi двi їдальнi на 250 i 80 мiсць, в яких живлення студентiв i спiвробiтникiв здiйснювалося за рахунок робочої картки, а також продуктiв пiдсобного господарства. Велику допомогу в цьому надавав радгосп <Врубовский>, на полях якого працювали i студенти, i спiвробiтники iнституту. Для того, щоб полiпшити мiзерне живлення, спiвробiтникам видiлялися земельнi дiлянки в межах мiста по 2,5 витчи на сiм'ю. У голоднi 1946-1947 рокiв профком ухвалив рiшення замiнити триразове живлення студентам дворазовим, а мiсцевком запропонував органiзувати для професорський-викладацького складу живлення по комерцiйним цiнам за додатковi 150 грамiв хлiба.

Не дивлячись на украй важке матерiальне положення i викладачiв i спiвробiтникiв, пiд тиском <сверху> мiсцевком був вимушений займатися розповсюдженням облiгацiй пiслявоєнних державних позик. Якщо в 1946 роцi сума позики в цiлому по iнституту складала 1,3 млн. рублiв, то у 1948 роцi-вужi 1,8 млн. рублiв.

До 1950 року закiнчилося вiдновлення студентського мiстечка i третього учбового корпусу. Студенти поселилися в гуртожитках.

Разом з рiшенням побутових i житлових проблем, мiсцевий комiтет i профком студентiв пiклувалися об органiзацiї дозвiлля студентiв i викладачiв.

Так, в 1947 року у Великому похилому залi 3-го учбового корпусу встановили двi кiноустановки i студентам безкоштовно показували кiнофiльми.

 

В 1951 роцi при профкомi був створений студентський клуб. При ньому був органiзований унiверситет музичної культури. Студенти знайомилися з життям i творчiстю вiдомих композиторiв. Органiзовувалися культпоходи в театр опери i балету. Студклуб координував дiяльнiсть кружкiв художньої самодiяльностi. У 1964 роцi їх було вже 7: хоровий, хореографiчний, оркестр народних iнструментiв, духовий оркестр сольного спiву, драматичний, бальних танцiв. Спiльними зусиллями мiсцевкома i профкому були придбанi iнструменти для духового кружка i домбры. До кiнця 50-х рокiв в ДИИ було вже 9 кружкiв, зокрема естрадний оркестр, Стем кiностудiя <ДИИ - фильм>. Профком допомагав матерiально ансамблю пiснi i танцю <Дружба>, купуючи костюми i допомагаючи з реквiзитом. Ансамбль виступав з концертами не тiльки в iнститутi, але i в мiстах областi Ансамбль неодноразово заохочувався грамотами обкому профспiлки працiвникiв вищої школи.

Профком i мiсцевком найважливiшою частиною своєї роботи рахували спортивну роботу. Ще в 1945-1946гг. були обладнанi спортзал i два спортмайданчики, придбано спортобладнання. Почали роботу секцiї: легкої атлетики, гiмнастики, важкої атлетики. Постiйно росло число студентiв - учасникiв спортивного добровiльного суспiльства <Наука>. Якщо в 1945г. таких було 56 чоловiк, то в 1950г. - близько 1700 студентiв. У 1949г. за спортивно - масову роботу Донецький iндустрiальний iнститут був нагороджений Перехiдним Червоним прапором ВЦСПС i першою грошовою премiєю.

В 50-i роки склалася структура мiсцевого комiтету, що складається з комиссий:

-          производственно - масова комiсiя. У її функцiї входила органiзацiя виробничих нарад, проведення перевiрки рiвномiрностi навантаження викладачiв. Ця ж комiсiя через профбюро здiйснювала <прикрепление> викладачiв до студентським групам.

-          культурно - масова комiсiя. Крiм органiзацiї дозвiлля, ця комiсiя займалася роботою кружкiв по пiдвищенню полiтичного рiвня робочих i службовцiв iнституту, якi вивчали поточну полiтику.

-          жилищно-бытовая комiсiя. Голова i члени цiєї комiсiї брали участь в складаннi планiв капiтального будiвництва, поточного ремонту учбового i житлового фондiв iнституту, перевiряли стан квартир у всiх iнститутських будинках органiзовували суботники по впорядкуванню будинкiв. Крiм того, комiсiя сприяла iндивiдуальним забудовникам в отриманнi грошових позик.

-          комиссия по роботi з дiтьми. Голова цiєї комiсiї (протягом 15 рокiв її очолювала А.м.наришкина) i її члени органiзовували ранки для дiтей викладачiв i спiвробiтникiв, вiд iменi адмiнiстрацiї i мiсцевкома вручали подарунки дiтям при закiнченнi заїздiв в пiонерськi табори iнституту в р. Славяногорське, влаштовували свята для дiтей, перехiдних з дитячого саду iнституту в школу.

-          комиссия по охоронi працi i технiцi безпеки.

Работу по соцiальному страхуванню мiсцевий комiтет проводив через Раду з соцстраху.

Жилищно - побутова комiсiя мiсцевкома займалася гострою багато проблемою - забезпеченням житлом. До 1958 року завдяки зусиллям партiйного i мiсцевого комiтетiв ДИИ покращало житлове положення професорський-викладацького складу.

В 1958г. був зданий в експлуатацiю 58-квартирний будинок по пр-ту. Б.Хмельницкого. Нижнiй поверх був вiдведений пiд дитячий сад на 100 мiсць. Тут же розмiстили продовольчий магазин i пральню. Таким чином, до 1960г. викладачi жили в шести п'ятиповерхових будинках загальною площею 8 тыс.кв.м.

Профком тримав пiд постiйним контролем житлово-побутовi умови мешкання студентiв. До 1960г. студентам надавалися бiльше 3000 мiсць в трьох гуртожитках. При iнститутi працювали двi їдальнi.

Оздоровление студентiв здiйснювалося в створеному в 1957г. палатковому спортивно-оздоровчому таборi в с. Банне у околицях р. Славяногорська. Начальник табору

зав. кафедрою Фiзвоспiтанiя А.п.биков був пiдзвiтний профкому i щорiчно звiтував про роботу табору на розширеному засiданнi профкому. Бiльше 200 студентiв щорiчно поправляли своє здоров'я в цьому таборi.

Для оздоровлення професорський-викладацького складу i спiвробiтникiв мiсцевком пропонував путiвки у санаторiї i удома вiдпочинку.

Так, в 1958г. було видiлене 18 санаторних путiвок i 42 путiвки в удома вiдпочинку. Проте розумiючи необхiднiсть власної бази вiдпочинку, мiсцевком поставив питання перед Укрсовпрофом про видiлення дiлянки на побережжi Азовського моря. Для дiтей спiвробiтникiв працював пiонерський табiр. Дошкiльникiв з пiдвiдомчого iнституту дитячого саду оздоровлювали на дитячiй дачi в Славяногорське.

 

 

4. Профспiлкова робота в Донецьком полiтехнiчному iнститутi (1960 - 1993 рр.)

 

Враховуючи помiтно збiльшенi можливостi iнституту, 8 травня 1960г. Донецький iндустрiальний iнститут був реорганiзований Донецький полiтехнiчний iнститут (ДПИ).

До цього часу iнститут розташовував 4 учбовими корпусами, 3 студентськими гуртожитками. На чотирьох факультетах велася пiдготовка по 16 спецiальностям. У зв'язку з необхiднiстю подальшої пiдготовки фахiвцiв з нових перспективних напрямiв науки i технiки в ДПИ створювалися новi факультети, кафедри. До початку 80-х рокiв пiдготовка iнженерiв велася на 10 факультетах стацiонару, два вечiрнiх i одному заочном факультетах.

Оскiльки зросла кiлькiсть студентiв вiдповiдно в кiлькiсному складi, виросла i профспiлкова органiзацiя студентiв. Розширилася i профспiлкова органiзацiя викладачiв i спiвробiтникiв. Так в 1967г. мiсцевком налiчував 2076 членiв профспiлки, профком - 5147. Це спричинило за собою змiни в структурi, як профкому студентiв, так i мiсцевкома. Розширився їх склад, комiсiї стали бiльш представницькими. Так якщо в 1957г. у мiсцевий комiтет входили 15 чоловiк, то в 1962г. - 21.

Розподiл членiв мiсцевкома в кiлькiсному складi по комiсiям можна проiлюструвати складом, вибраним на звiтно-виборнiй профспiлковiй конференцiї професорський-викладацького складу, робочих i службовцiв iнституту в листопадi 1962г.:

Голова - А.Г.Гузеев.

Заст. голови - Т.Т.Нестеренко

Виробнича комиссия:

Председатель - В.с. дулiн.

Члены комiсiї - Н.а. добрiца Ф.Л. Шевченко, С.с. урвачев, В.я. седуш.

Культурно-масова комиссия:

Голова - В.г. восполiт.

Члены комiсiї - В.п. алiферов, С.ю. якушевськiй, Н.Н. Лебедев, В.ф. лисяков, А.н. борiсов.

Житлово-побутова комиссия:

Голова - В.Н. Загорский.

Члени комiсiї - В.Н. Кусакин, М.п. казакова.

Комiсiя з охорони працi i технiки безопасности:

Голова - В.i. чуркин.

Комiсiя з роботи з детьми:

Голова - Н.м. василюк.

Члени комiсiї - А.м. китаїн В.А. Норенко.

Представитель мiсцевкома в комiсiї з трудових суперечок - В.О. iсадченко.

Структура студентського профкому також грунтувалася на комиссиях:

-          по академiчному навчанню;

-          по оздоровленню;

-          по побуту;

-          культурно-массовая комiсiя.

С 1960г. щорiчно проходили звiтно-виборнi профспiлковi конференцiї мiсцевого комiтету i студентського профкому. Якщо голови мiсцевкома працювали тривалiший час (цьому можливо, сприяло i введення оплати посади голови мiсцевкома з 1966г.), то голови студентського профкому мiнялися досить часто. Проте це не було пов'язане з поганою роботою, а iз закiнченням студентами iнституту.

В 60-i роки профспiлкова органiзацiя ДПИ багато i успiшно працювала у сферi оздоровлення.

Для студентiв в липнi-серпнi працював спортивно-оздоровчий табiр в Славяногорське. У краснодарському краю в селищi Джугба на побережжi Чорного моря дiяв табiр працi i вiдпочинку, в якому студенти два тижнi працювали в колгоспi i два тижнi вiдпочивали. Любителi пiдводного плавання могли скористатися базою в Карабаху у Ялти. На жаль керiвництво iнституту порахувало, що змiст видiленого iнституту дiлянки побережжя дуже невигiдно у зв'язку з вiддаленiстю вiд Донецька, i вiдмовилося вiд його на користь Харкiвського полiтехнiчного iнституту. Любителi туризму здiйснювали походи по Закарпаттю, Криму, Кавказу, Карелiї, Пiвнiчному Уралу. Профком прагнув заохотити своїх активiстiв, i путiвки удома вiдпочинку видавалися перш за все, тим студентам, хто багато робив для розвитку художнiй самодiяльностi на своїх факультетах.

У 1965г. у 2-му гуртожитку почав функцiонувати санаторiй-профiлакторiй. У ньому перебiг навчального року могли поправити здоров'я бiльш за тисячу студентiв. У профiлакторiї надавалися медичнi послуги, посилене триразове живлення. Вартiсть путiвки

на 24 дня складала 15-16 рублiв, що було доступне всiм студентам.

На територiї студгородка ДПИ була введена в експлуатацiю студентська лiкарня. Вона стала мiжвузiвською.

Трехэтажный корпус включав палати, фiзiотерапевтичний кабiнет, операцiйну з сучасним устаткуванням, аптеку, їдальнi на кожному поверсi i диво технiки тих рокiв - два фреонових холодильника для зберiгання продуктiв.

Оздоровлення професорський-викладацького складу, робочих i службовцiв в 60-i роки здiйснювалося через санаторiї i удома вiдпочинку. Оскiльки санаторнi путiвки видiлялися обкомом профспiлки i облсовпрофом на всi квартали, то мiсцевком клопотав перед ректором про дозвiл вiдпусток для викладачiв на санаторне лiкування протягом навчального року. Це давало можливiсть оздоровити бiльше число викладачiв. У 1964г. мiсцевком вирiшив питання через Донецький облсовпроф про видiлення путiвок в пансiонат <Донбасс> (Массандра, Крим) для наукових спiвробiтникiв, ведучих науково-дослiднi роботи на пiдприємствах областi.

У 1969г. обком профспiлки працiвникiв вищої школи видiлив 40 тис. крб. на будiвництво бази вiдпочинку на Азовському море. На цi грошi були купленi десять фiнських збiрних будиночкiв. Їх встановили в спокiйному, безпечному мiсцi в затоцi Азовського моря

в селищi Ялта. Надалi будиночки обклали цеглиною, упорядкували територiю посадили дерева. База вiдпочинку одержала назву <Буревестник> i вiдразу стала популярнiй у студентiв i, викладачiв i спiвробiтникiв. Щорiчно проводилися декiлька заїздiв, в кожному з яких вiдпочивали близько 700 чоловiк. В середньому в <Буревестнике> оздоровлювалися в рiк бiльше 2,5 тис. чоловiк, зокрема бiльш 500 дiтей спiвробiтникiв. База мiстилася за рахунок засобiв соцiального страхування, тому вартiсть путiвки була невеликою: вiд 10 до 15 рублiв.

У 1962г. вперше для спiвробiтникiв ДПИ була надана необмежена можливiсть придбання путiвок туристiв за рубiж. Мiсцевий комiтет пропонував членам профспiлки вiдвiдати Румунiю, Болгарiю Чехословакiю, Польщу. Проте, у зв'язку iз затвердженням кандидатiв на поїздку спецiальною комiсiєю парткому, скористатися такою можливiстю могли не багато.

Оздоровлення дiтей спiвробiтникiв в лiтнiй час проходив в пiонерському таборi i на дитячiй дачi в Славяногорське. Щорiчно там вiдпочивали бiльше 150 школярiв i близько 100 малюкiв.

У 60-i роки комiсiя мiсцевкома по охоронi працi регулярно проводила огляд станiв технiки безпеки i промсанитарии. За пiдсумками оглядiв проводилися розширенi засiдання мiсцевкома спiльно з адмiнiстрацiєю. Пiдроздiли - переможцi нагороджувалися грамотами мiсцевого комiтету. В ходi таких заходiв лiквiдовувалися недолiки наводився лад в аудиторiях, лабораторiях, майстернях.

У зв'язку з тим, що лабораторiї iнституту поповнювалися новим устаткуванням, приладами, апаратурою, значно оновився склад лаборантiв, препараторiв кафедр. Тому мiсцевий комiтет звернувся в Мiнiстерство вищої i середньої освiти України з проханням дозволити проводити в робочий час заняття по 4 години в мiсяць для учбовий-допомiжного персоналу. Одержавши позитивну вiдповiдь, мiсцевком рекомендував профбюро факультетiв органiзувати заняття з лаборантами i препараторами, на яких вони б вивчали нову технiку i питання технiки безпецi. Цiкавий факт - ця категорiя спiвробiтникiв вважала, що мiсцевком придiляв їм недостатню увагу. Як свiдчить протокол однiєї звiтно-виборних профспiлкових конференцiй: <Внимание до них не йшло далi розгляди заяв на надання матерiальної допомоги, надання житлоплощi або видiлення путевок>. Робочi i службовцi нарiкали на те, що iгнорують їх духовнi iнтереси, i протягом декiлькох рокiв для цiєї частини колективу не було органiзовано жодного вечора вiдпочинку.

Що проходила в 1968 роцi XIV звiтно-виборна профспiлкова конференцiя, судячи по матерiалах конференцiї, знаходилася пiд тиском партiйних органiв, якi <:мобилизировали трудящих на гiдну зустрiч сторiччя з дня народження В.И. Ленина>. Тому i стратегiчна лiнiя роботи мiсцевого комiтету на подальшi роки сильно полiтизувалася.

Важнейшими для себе завданнями мiсцевком определил:

-          политическое освiта трудящих, створення на факультетах, кафедрах, в вiддiлах кружкiв поточної полiтики;

-          повышение квалiфiкацiї молодих викладачiв шляхом створення семiнарiв (теорiї вiрогiдностi, математичної обробки експериментальних даних психологiї, ораторського мистецтва i т.д.).

Таким образом, крiм основного напряму своїй дiяльностi, профспiлкова органiзацiя займалася дублюванням роботи партiйного комiтету. Профбюро факультетiв, вiддiлiв важливою частиною своїй дiяльностi рахували полiтико-виховну роботу. Для наочностi приведемо iнформацiю про пiдсумки роботи профбюро iнженерно-економiчного факультету в 1969-1970гг.

12 жовтня 1970г. вiдбулися профспiлковi збори за пiдсумками роботи профбюро iеф ДПИ за перiод з жовтня 1969г. по жовтень 1970г. iз звiтною доповiддю на ньому виступив секретар профбюро, старший викладач кафедри економiки Савiнов м.м., який вiдзначив, що робота профбюро, перш за все, була направлена на втiлення цiлої низки заходiв i зобов'язань, узятих на честь Ленiнського ювiлею. Збори розглянули такi важливi вопросы:

1. Стан полiтико-виховної роботи на факультетi i завдання по її полiпшенню.

2. Про роботу факультету в осiнньому семестрi (1970-1971г.) i завдання на весняний семестр.

3. Про завдання партiйних, профспiлкових i комсомольських органiзацiй по iдейно-виховнiй роботi науково-технiчної iнтелiгенцiї i пiдвищеннi її ролi в науково-технiчному прогресi.

4. Пiдбиття пiдсумкiв виконання соцiалiстичних зобов'язань, узятих до 100 рiччя з дня народження В.i. ленiна.

Полiтико-виховна робота на факультетi є однiєю з головних. Тому профбюро даному питанню придiляє особливу увагу. Спiльно з деканатом здiйснюється контроль над ходом учбового процесу, проведенню полiтзанять в групах. На факультетi створений лист облiку проведених занять. Результати вiдвiдини занять показали, що тематика полiтбесiд витримується.

Велика робота на факультетi була проведена в перiод пiдготовки до святкування Ленiнського ювiлею. Був зроблений стенд, присвячений життю i дiяльностi В.i. ленiна. Профбюро органiзувало читання лекцiй з ленiнської тематики.

У звiтному роцi на факультетi працювали 2 семiнари: один по вивченню зовнiшньої i внутрiшньої полiтики КПРС, iнший вивченню фiлософiї.

i все-таки, в полiтико-виховнiй роботi мали мiсце недолiки: необгрунтовано переносили полiтзаняття, мляве проведення занять.

Особое увага придiляла профбюро роботi в гуртожитку № 5. Культурно-масова робота на факультетi в цiлому поставлена не погано. Вона полягає у органiзацiї дозвiлля викладачiв, участь в загальноiнститутських заходах i керiвництвi секторами студентського профбюро факультету, органiзацiї художнiй самодiяльностi студентiв. На нашому факультетi поширено 80 абонементiв Унiверситету культури.

В ув'язненнi доповiдач вiдзначив, що за звiтний перiод профспiлковою органiзацiєю виконана певна робота, проте новому складу профбюро потрiбно буде врахувати що є на сьогоднi недолiки i усунути їх.

В 1972г. до 50 рiччя утворення СРСР мiсцевий комiтет спiльно з парткомом органiзував в ДПИ соцiалiстичне змагання пiд девiзом <Родине - висококвалiфiкованих iнженерiв i ученных>.

Масштаб змагання був величезний i включав критерiї далекi вiд дiяльностi профспiлок: висновок госпдоговорiв з пiдприємствами капiтальне будiвництво, видання навчальних посiбникiв, визначення кращих викладачiв, студентiв, патрiотичну, виховну роботу i т.д. Як вiдмiчено у документах XVIII звiтно-виборної профспiлкової конференцiї <:благодаря зусиллям членiв профспiлки багато кафедр i вiддiли добилися значних успiхiв i вiдмiченi премiями i благодарностями>. А в сiчнi 1973г. Мiнiстерство вищого i середнього спецiального утворення СРСР нагородило голову мiсцевого комiтету ДПИ К.И. Чебаненко знайомий <За вiдмiннi успiхи в работе>.

Обидва профспiлковi комiтети iнституту займалися культурно-масовою роботою. На початку 70-х рокiв при студентському клубi ДПИ, що входив до складу профкому студентiв, працювало 7 колективiв художньої самодiяльностi: хоровий, танцювальний, естрадний i духовий оркестри, театр мiнiатюр, вокальний i вокально-инструментальный ансамблi. Только

в 1969-1970гг. цi колективи дали 76 концертiв в м. Донецьку, Марiуполi, Запорiжжi. У колективi художнiй самодiяльностi ДПИ сформувався i розцвiтав талант студента, а потiм викладача кафедри iнженерної графiки Анатолiя Соловьяненко, що став вiдомим спiваком далеко за межами України. У 70-80 рокiв студентський профком активно пiдтримував студiї бального танцю, художнього слова, кiно i фото студiї. Колективи художньої самодiяльностi ДПИ неодноразово ставали лауреатами мiських, обласних, республiканських, а також всесоюзних оглядiв. Саме у ДПИ в 70-80 рокiв знаходився епiцентр життя студентства областi. Тiльки <Юморину> ДПИ щорiчно вiдвiдувало 20 тис. чоловiк. Особливу популярнiсть вузу принесла знаменита команда <КВН-ДПИ>, яка була неодноразовим переможцем всесоюзного <Клуба веселих i находчивых>.

Культмасова комiсiя мiсцевкома проводила вечори вiдпочинку, як в масштабах iнституту, так i по факультетам. Комiсiя з роботи з дiтьми щорiчно проводила ранки для дiтей органiзовувала культпоходи в театри, цирк, перегляди в телецентрi iнституту. У днi шкiльних канiкул для дiтей в спортивному манежi ДПИ проводилися <Веселые старты>, малi олiмпiйськi iгри. Мiсцевком купував i поширював туристичнi путiвки <детских> маршрутiв до Ленiнграда, Алушту, Севастополь, Тбiлiсi та iншi мiста. Працювала дитяча комiсiя i в пiонерському таборi <Серебряный горн> в Славяногорське.

Спортивно-масова комiсiя мiсцевкома задiювала побудований легкоатлетичний манеж ДПИ для органiзацiї секцiй по рiзним видам спорту. Для професорський-викладацького складу проводилася спартакiада <Здоровье> по баскетболу, волейболу, бадмiнтону, мiнi-футболу. Мiсцевком заохочував факультети-переможцi. Для збiрної команди ДПИ викладацького складу i спiвробiтникiв, для участi в мiжвузiвських змаганнях була куплена спортивна форма.

Гострiй для iнституту залишалася житлова проблема. Комiсiя мiсцевкома з житла i побуту строго стежила за постановкою на чергу в iнститутi потребуючих полiпшення житлових умов.

На засiданнях цiєї комiсiї розглядалися заяви вiд професорський-викладацького складу, що потребують житла.

Для учбовий-допомiжного персоналу, робочих i службовцiв постановкою на облiк на житло займалися спецiальнi комiсiї при районних виконкомах по мiсцю проживання. У 70-i роки за рахунок пайової участi iнституту в мiськiй будiвництвi були побудованi два житлових удома для викладачiв i спiвробiтникiв.

В 80-е роки у зв'язку з погiршенням економiчного стану країни i збiльшення застiйних явищ в життi суспiльства темпи житлового будiвництва значно скоротилися.

В 1985г. профком спiвробiтникiв дав згода адмiнiстрацiї на зменшення засобiв, що видiляються на статтю <Долевое участь в будiвництвi жилья> на суму в 150 тисяч рублiв. Цi засоби були використанi на придбання дисплеїв i вiдеотехнiки, меблiв i iнвентаря для дитячого саду ДПИ i iн. Проте, не дивлячись на скорочення пайової участi ДПИ в житловому будiвництвi, за два роки (1989-1991гг.) житловi умови полiпшили 17 сiмей.

Комiсiя з житла i побуту контролювала роботу їдальнi i буфетiв в учбових корпусах. Було враховано зауваження, висловлене в ходi однiєї з профспiлкових конференцiй, i при їдальнi був вiдкритий вiддiл напiвфабрикатiв. Комiсiя тiсно спiвробiтничала з аналогiчною комiсiєю студентського профкому. Не випадково досвiд роботи студентської їдальнi ДПИ приїжджали вивчати представники багатьох вузiв України. Щодня в меню їдальнею налiчувалися до 3-4 перших блюд, до 10 других, до 15 салатiв. Цiкавий факт: хлiб в їдальнi i буфетах був безкоштовним, кожен брав, скiльки хотiв, i як результат - величезна його кiлькiсть викидалася. Студентський профком навiть провiв рейд в їдальню <Бодрость> i виявив величезне число шматочкiв хлiба що викидаються у вiдходи. Боротися з таким нешанобливим вiдношенням вирiшили шляхом агiтацiї. У кожному буфетi, їдальнi були розвiшенi барвистi плакати що закликають берегти хлiб. Завдяки зусиллям студентського профкому полiпшувалися умови побуту студентiв в гуртожитках. У них були обладнанi кiмнати для прання i прасування бiлизни. У деяких гуртожитках на поверхах встановили холодильники. Перетворився профiлакторiй. Тут були замiненi меблi, придбано пiанiно нове устаткування для фiзiотерапевтичного кабiнету.

В 1982г. вiдбулася реорганiзацiя роботи мiсцевого комiтету. Вiдповiдно до рiшення ВЦСПС мiсцевi комiтети стали називатися профспiлковими комiтетами. Змiнилася i структура профкому спiвробiтникiв. З'явилася нова комiсiя - по соцiалiстичному змаганню. Вона була створена у вiдповiдь на всесоюзну iнiцiативу <Творческий союз вищої школи i производства>. Комiсiєю були розробленi критерiї оцiнки дiяльностi профорганiзацiй факультетiв i пiдроздiлiв. Вони включали серед iнших научно-исследовательскую i науково-педагогiчну роботу. Декiлька рокiв пiдряд переможцем виходив металургiйний факультет, а серед кафедр - <Обработка металiв давлением>. У профбюро питаннями соцзмагання займалися виробничий-масовi комiсiї.

 

Дополнительные функцiї придбала житлово-побутова комiсiя. У зв'язку з настанням продовольчої кризи в країнi, профспiлковий комiтет спiвробiтникiв був вимушений займатися питаннями постачання овочами спiвробiтникiв в осiннiй перiод. Займалися цiєю проблемою i профбюро. Досяг успiху в цiй справi гiрський факультет профбюро якого зумiло укласти договори з пiдшефними колгоспами по постачанню не тiльки овочами, але i iншими сiльськогосподарськими продуктами.

В 1983г. вiдповiдно до ухвалою президiї Донецького обкому профспiлки працiвникiв освiти вищої школи i наукових установ, ДПИ включився у всеукраїнський огляд <От мiцної, свiдомої дисциплiни - до високої ефективностi производства>. У оглядi взяли участь все профбюро факультетiв, вiддiлiв i пiдроздiлiв. Як вiдмiчено в документах профкому спiвробiтникiв того часу, - <Дисциплина скрiзь i у всьому - головна вимога в роботi профсоюза>. Силами профбюро проводилися рейди по контролю за приходом на роботу i вiдходом спiвробiтникiв з роботи запiзнень i т.д. За наслiдками перевiрок iнформацiя про порушникiв передавалася до адмiнiстрацiї iнституту для вживання дисциплiнарних заходiв.

В квiтнi 1983г. проводили профспiлковi збори факультетiв i пiдроздiли, на яких обговорювався проект Закону СРСР про трудовi колективи i пiдвищення їх ролi в управлiннi пiдприємствами, органiзацiями i установами. На цих зборах членами профспiлки були внесенi доповнення до окремих статей i висловленi предложения:

-          уточнить поняття <трудовой коллектив> стосовно структурних пiдроздiлiв;

-          ввести поняття <Совет трудового коллектива> стосовно учбових закладiв;

-          провести анкетування по з'ясуванню пропозицiй про полiпшення роботи колективу i кожного працiвника.

В 80-i роки в роботi профкому спiвробiтникiв було багато нововведень. Чимала заслуга в адаптацiї профкому до нововведень належала головi профкому з 1981 по 1988 рр. Би. М. Мiзiну.

Еще з 1931г. у профспiлках iснувала єдина марочная система членських внескiв. З 1982г. почався перехiд на нову систему. Це зажадало значної органiзацiйної i роз'яснювальної роботи. Члени профбюро переконували членiв профспiлки в рацiональних нововведеннях. В результатi кожен член профспiлкової органiзацiї подавав письмову заяву про згоду на перелiк внескiв профкому через бухгалтерiю iнституту шляхом вирахування їх з заробiтної платнi. Непрацюючi пенсiонери, що перебувають на профспiлковому облiку жiнки, що знаходяться в декретнiй вiдпустцi, вносили членськi внески до каси профкому по спецiальнiй вiдомостi.

С 1982г. профком iнституту, згiдно ухвалi ВЦСПС почав здiйснювати виплати допомоги у розмiрi 50 i 100 рублiв при народженнi першу, другу i третю дитину, а також 35 крб. щомiсячно матерям що знаходиться у вiдпустцi по догляду за дитиною до одного року. На цi цiлi соцстрахом щорiчно видiлялося до 20 тис. рублiв.

Кроме того, у вiдповiднiсть з цiєю ухвалою, для батькiв, що вiдправляють дiтей в пiонерський табiр, вводилися пiльги. Половина путiвок видiлялася безкоштовно (ранiше тiльки 10 %), решта путiвок продавалася за фiксовану цiну - 10 крб. 40 копiйок. Це викликало додатковi витрати профбюджета.

С 1985г. профком спiвробiтникiв почав займатися питаннями створення садiвничого товариства, iнституту була видiлена дiлянка землi в Ясиноватськом районi. Тут 72 спiвробiтники iнституту одержали дачнi дiлянки i створили садiвниче товариство <Ветеран>. Переважним правом отримання землi користувалися учасники Великої Вiтчизняної вiйни, ветерани працi.

В умовах наростаючого дефiциту промислових товарiв профком був вимушений займатися розподiлом талонiв на придбання одягу взуття, побутової технiки. Це створило хворий ажiотаж в колективi, оскiльки кiлькiсть талонiв обчислювалася одиницями.

В умовах життя суспiльства в 1989-1991 рр. вiдбулися iстотнi змiни. Це викликало необхiднiсть змiн в роботi профспiлковiй органiзацiї. В умовах нестабiльностi в суспiльствi, гострого дефiциту на промисловi i продовольчi товари, разом з традицiйними напрямами дiяльностi профспiлкового комiтету, з'явилися новi: допомога малоiмущим, турбота про працевлаштування, вдосконалення правового захисту. Була проведена перебудова органiзацiйної роботи профкому: до складу профкому були введенi голови профбюро факультетiв i вiддiлiв, перерозподiленi члени профкому по комiсiям. Це пiдвищило роль первинних профспiлкових органiзацiй i полiпшило зворотний зв'язок профкому з членами профспiлки. Профком виступив iнiцiатором змiни системи соцiалiстичного змагання. У профорганiзацiях факультетiв i вiддiлiв почалося обговорення Статуту iнституту.

В 1990г. ВЦСПС i Госькомтруд затвердили положення об укладеннi колективних договорiв мiж адмiнiстрацiєю i трудовим колективом. Для ДПИ, як i для багатьох вузiв, це було нововведення. Тому перший варiант колдоговору був не юридичним документом, ускладненим варiантом соцзмагання. Ухвалення тексту колдоговору на профспiлковiй конференцiї пройшло з мiнiмальною перевагою на користь трудового колективу.

С 1989г., вiдповiдно до рiшення мiського виконкому черга на житлi за мiсцем роботи передавалася у ведення райвиконкомiв по мiсцю проживання. Тому профком спiвробiтникiв ДПИ звернувся до адмiнiстрацiї з пропозицiєю розробити положення безвiдплатнiй матерiальнiй допомозi в погашеннi кредиту або вартостi житла в житлово-будiвельному кооперативi. Причому надання безвiдплатнiй матерiальнiй допомозi повинно коррелироваться iз стажем роботи в iнститутi.

К початку 90-х рокiв структура профкому викладачiв i спiвробiтникiв була следующей:

-          комиссия по органiзацiйнiй роботi;

-          производственно-массовая комiсiя;

-          комиссия по соцiально-економiчному розвитку i соцiальному захисту;

-          комиссия по охоронi працi i технiцi безпеки;

-          комиссия по роботi з дiтьми;

-          жилищно-бытовая комiсiя;

-          комиссия по культурно-масовiй роботi;

-          комиссия по культурно-масовiй роботi;

-          комиссия по соцiальному страхуванню.

В нових умовах важливе мiсце в своїй роботi профком придiляв навчанню профактиву. Так, тiльки в 1990-1991 рр. профучебой було охоплено 140 профактивiстiв.

Учитывая складностi з придбанням продуктiв харчування, особливо актуальним ставало оздоровлення трудящих. По лiнiї соцстраху профкомом спiвробiтники було одержано 68 санаторних путiвок 17 путiвок в удома вiдпочинку. Профком уклав договiр з шахтою iм. Засядько на видiлення путiвок в пансiонат <Сосновый бор> р. Славяногорська i <Солнечный камень> (Крим).

47 сiмей викладачiв i спiвробiтникiв ДПИ вiдпочили в цих здравницях. Лiтом продовжував функцiонувати спортивно-оздоровчий табiр <Буревестник> у Ялтi на Азовському морi, проте у зв'язку з перебоями з постачанням продовольства були нарiкання на його роботу. У пiонерському таборi <Серебряный горн> було введено санаторне лiкування (физиопроцедуры, соки додаткове живлення). А в серпнi-вереснi рiшенням профкому був вiдкритий санаторiй-профiлакторiй на базi пiонерського табору. Тут вiдпочивали i поправляли здоров'я батьки разом з дiтьми. Така форма сiмейного вiдпочинку придбала велику популярнiсть, i профком вирiшив цим заїздам придiляти особливу увагу.

Комиссия профкому по роботi з дiтьми, багато рокiв очолювана головою Каплан С.А., органiзовувала вiдвiдини дiтьми спiвробiтникiв студентiв ранкiв в обласному палацi пiонерiв, лялькових спектаклiв. Традицiйно проводилися малi олiмпiйськi iгри, спартакiади. Для старшокласникiв органiзовувалися дискотеки.

Вместе з тим в роботi профспiлкової органiзацiї стала вiдчуватися нестабiльнiсть, пов'язана з тривалою затримкою заробiтної платнi i як наслiдок, невчасним надходженням членських внескiв в профбюджет.

 

 

5. Профспiлкова робота в Донецьком державному технiчному унiверситетi (1993-2001 гг.)

 

1993 рiк був переломним в iсторiї вузу. У вереснi 1993г. Донецький полiтехнiчний iнститут перетворений Донецький державний технiчний унiверситет (ДОНГТУ).

Профспiлкова робота в це перiод характеризувалася двома особливостями: вiдсутнiстю Закону про профспiлки i неоднозначнiстю стану розвитку вищої освiти в Українi. Це був перiод вiдсутностi бюджетного фiнансування, затримки з виплатою заробiтнiй платня i вiдсутнiстю її iндексацiї, невиконання урядом багатьох статей гарантованих законодавством, по соцiальному захисту працiвникiв освiти.

Поэтому основним напрямом в дiяльностi профкому в цей час были:

-          решение питань реалiзацiї i розвитку законодавчо бази по забезпеченню соцiальнiй захисту працiвникiв освiти;

-          обеспечение соцiального захисту працiвникiв унiверситету шляхом вдосконалення i пiдвищення ефективностi колективного договору;

-          организация побуту, вiдпочинку, дозвiлля i оздоровлення трудящих i членiв їх сiмей;

-          совершенствование органiзацiйної роботи i її ефективностi.

Работая в першому напрямi, профспiлкова органiзацiя ДОНГТУ брала активну участь в розробцi пропозицiй за законом України <О профсоюзах> i статей по соцiальному захисту працiвникiв освiти в закони України <Об образовании> и

<О науковiй i науково-технiчнiй деятельности>. Вiдстоюючи свої iнтереси в складний перехiдний перiод державностi України, члени профорганiзацiї унiверситету брали участь у мiтингах, демонстрацiях, пiкетуваннi i iнших акцiях протесту, направлених на включення вимог членiв профспiлки унiверситету в ухвали i закони а також на виконання Урядом дiючих законiв. За перiод з 1994 по 1999 рр. було проведене 8 масових акцiй протесту, включаючи пiкетування Верховної Ради i Кабмiну України.

Эти дiї дали позитивнi результати. Так роздiл Закону України <Про освiту> про соцiальний захист працiвникiв освiти сформульований, майже повнiстю, з урахуванням пропозицiй профкому ДОНГТУ.

Учтены пропозицiї профкому i в Законi України <О науковiй i науково-технiчнiй деятельности>.

Проте слiд зазначити, що робота профкому проводилася в умовах низької активностi трудящих iз-за невiри в можливостi профспiлок. Невиконання урядом ст. 57 Закону України <Про освiту> створило атмосферу невiри через профорганiзацiю.

Важной частиною роботи профкому було забезпечення соцiальнiй захисту працiвникiв унiверситету на основi колективного договору. Починаючи з 1996г. щорiчно полягають колективнi договори трудового колективу, виразником iнтересiв якого є профспiлка, з адмiнiстрацiєю унiверситету. У вiдповiднiсть з колективним договором грошовi кошти вiд позабюджетних надходжень унiверситету об'єднуються до єдиного фонду i витрачаються на пiдставi кошторису. Якщо в 1993г. кошторисом передбачалося видiлення 3 % на соцiальнi потреби, то з 1999г. - 7 %. Цi засоби прямували на надання матерiальної допомоги, на ритуальнi послуги, ремонт баз вiдпочинку i оплати їх комунальних витрат, здешевлення вартостi путiвок спiвробiтникам унiверситету i членам їх сiмей. Надання допомоги садiвничим кооперативам <Политехник> i <Ветеран>.

Несмотря на складну фiнансову ситуацiю, профком проводив роботу по оздоровленню трудящих унiверситету.

Пионерский табiр <Серебряный горн> р. Славяногорська змiнив свiй статус, ставши дитячою здравницею. iнструктор профкому В.с. голуб будучи позаштатним директором дитячої здравницi, багато зробила для приведення <Серебряного горна> у вiдповiдний санiтарний стан. Не дивлячись на значнi проблеми з продовольством у серединi 90-х рокiв, дiти, вiдпочиваючи в дитячiй здравницi, одержували повноцiнне живлення.

А ось спортивно-оздоровчий табiр <Буревестник> у Ялтi був декiлька рокiв незатребуваний, оскiльки унiверситет не мав засобiв навiть на косметичний ремонт. Проте з другої половини 90-х рокiв у вiдповiднiсть з колективним договором адмiнiстрацiя унiверситету провела роботи з приведення <Буревестника> у належнi умови. Спочатку був проведений соцiально-щадний заїзд - без живлення i вартiстю путiвки 20 грн. за кiмнату на 12 днiв. Проте у мiру дослiдження засобiв для ремонту <Буревестника>, вiн був приведений порядок. Стало можливим органiзовувати вiдпочинок в спортивно-оздоровчому таборi в лiтнiй перiод для студентiв викладачiв i спiвробiтникiв унiверситету в декiлька змiн.

 

 

6. Профспiлкова робота в Донецьком нацiональному технiчному унiверситетi (2001 р. - 2004 г.г.).

 

В серпнi 2001г. Указом Президента України ДОНГТУ був привласнений статус нацiонального. Напередоднi багатотисячний колектив унiверситету вiдзначив урочисто вiдзначив своє 80-рiччя. У високiй оцiнцi дiяльностi вузу роздiлом держави є заслуга i профспiлкового комiтету.

Основним напрямом в дiяльностi профспiлкового комiтету Донецького нацiонального технiчного унiверситету (ДОННТУ) стало забезпечення працiвникам соцiального захисту, гiдних умов працi i заробiтної платнi. Для вирiшення цих основних питань профком неодноразово звертався в найвищi органи державнiй владi: Верховну Раду України, Кабiнет Мiнiстрiв України Мiнiстерство освiти i науки України, в ЦК профспiлки освiти i науки. Так, в квiтнi 2001г., було пiдготовлене i направлене лист в комiсiю Верховної Ради України з питання освiти i науки, в якому проаналiзовано соцiально-економiчне положення науково-педагогiчних працiвникiв i спiвробiтникiв i данi конкретнi пропозицiї по полiпшенню соцiально-економiчного положення працiвникiв галузi. Це: зрiвнювання науково-педагогiчних працiвникiв з держслужбовцями, доведення рiвня заробiтнiй платня учбовий-допомiжного персоналу до мiнiмального прожиткового рiвня, а стипендiй студентам - до рiвня мiнiмальної заробiтної платнi. Цi пропозицiї були врахованi при розробцi <Национальной доктрини розвитку утворення України у XXI веке>. Окрiм цього, профкомом була пiдготовлена аналiтична записка для Донецького обкому профспiлки працiвникiв освiти i науки об соцiально-економiчному положеннi всiх категорiй спiвробiтникiв вузу.

В цей перiод прiоритетними напрямами дiяльностi профкому ДОННТУ були визначенi следующие:

-          добиваться повного виконання ст. 57 i ст. 61 Закону України <Об образовании>;

-          добиваться виконання Указу Президента України № 591/2001г. вiд 7.08.2001г. про пiдвищення на 50 % заробiтної платнi науково - педагогiчним працiвникам унiверситету за статус нацiонального;

-          с метою пiдвищення якостi освiти контролювати дотримання законодавчою бази по нормам учбового навантаження на викладача;

-          в рамках реалiзацiї <Национальной доктрини розвитку освiти в Українi в XXI веке> добиватися пiдвищення заробiтної платнi учбовий-допомiжного персоналу i стипендiй студентам.

Структура профкому спiвробiтникiв ДОННТУ дещо змiнилася в порiвняннi з попереднiм перiодом i має наступний состав:

Голова профкому - А. До Семенченко.

Заст. голови профкому - А. Т. Кучер.

Комиссии профкома:

-          по органiзацiйно-масовiй i iнформацiйнiй роботi (голова - А.т.кучер);

-          по розробцi i контролю виконання колективного договору

(голова - В.в.польченко);

-          по нормам i умовам працi (голова - В.г.нечепаєв);

-          по оплатi працi i фiнансуванню соцiальних програм

-          (голова - Н.Г.Винниченко);

-          по оздоровленню i побуту трудящих (голова - Ю.л.ветряк);

-          по охоронi працi i технiцi безпеки (голова - В.а.стукало);

-          по культурно - масовiй роботi (голова - С.а.каплан);

-          по соцiальному страхуванню (сумiсна з адмiнiстрацiєю) - голова - А.К.Семенченко.

В склад профкому входять всi голови профбюро факультетiв i вiддiлiв унiверситету.

В листопадi 2001г. у вiдповiднiсть iз статтею 247 Закону України <О профспiлках i гарантiях їх деятельности> в профкомi була створена комiсiя з оплати працi i фiнансування соцiальних програм. Цiєю комiсiєю був проведений великий об'єм роботи по переходу отримання заробiтної платнi спiвробiтниками унiверситету через банкомати. Проаналiзувавши пропозицiї декiлька банкiв Донецька, комiсiя погодилася на послуги Укрсоцбанку при безкоштовному обслуговуваннi працiвникiв унiверситету з боку останнього.

Отношения профспiлкового комiтету, як виразника iнтересiв трудового колективу, з адмiнiстрацiєю регулюється колективним договором (КД), який полягає на два роки. Двiчi в рiк заслуховує хiд виконання КД на засiданнi профкому за участю представникiв адмiнiстрацiї i щорiчно на профспiлковiй конференцiї, пiдсумки виконання за рiк, внесення i затвердження змiн наступного року. Над пропозицiями по внесенню змiн i доповнень в КД працює сумiсна комiсiя профкому i адмiнiстрацiї. Так, в 2002-2003гг. було внесене i затверджене 30 доповнень i змiн в КД. Серед них: збiльшення витрат на соцiальну сферу з 7 % до 10 % за рахунок позабюджетних надходжень.

 

 

В теперiшнiй час структура колективного договору полягає з 9 роздiлiв, що вiдображають всi областi взаємин трудового колективу з администрацией:

1. Загальнi положення.

2. Виробничi i трудовi вiдносини.

3. Вiдпустки i забезпечення зайнятостi.

4. Оплата працi.

5. Охорона працi.

6. Соцiальнi, трудовi пiльги, гарантiї, компенсацiї.

7. Гарантiї дiяльностi профспiлкової органiзацiї.

8. Контроль виконання колективного договору.

С ухваленням Закону України <О профспiлках i гарантiях їх деятельности> активiзувалася робота комiсiї з органiзацiйно-масової i iнформацiйної роботи. Була органiзована навчання профактиву, на якому з головами профбюро факультетiв i вiддiлiв унiверситету були вивченi основнi положення цього Закону. Велику допомогу в проведеннi таких занять надали працiвники Донецького обкому профспiлки працiвникiв освiти i науки. Придбана за допомогою адмiнiстрацiї комп'ютерна i розмножувальна технiка дозволила полiпшити iнформованiсть роботi профспiлки з питання соцiального захисту спiвробiтникiв унiверситету. Окрiм того, на двох iнформацiйних стендах, виготовлених за допомогою адмiнiстрацiї i в вузiвськiй багатотиражцi <Донецкий политехник>, постiйно вiдображається iнформацiя про роботу профорганiзацiї унiверситету i вищестоящих профспiлкових органiв.

Работа спортивно-масової комiсiї ведеться в два направлениях:

-          организация i контроль роботи спортивних секцiй i груп <Здоровье> для спiвробiтникiв унiверситету i членiв їх сiмей;

-          подготовка до змагань рiзного рiвня i участь в них.

В унiверситетi працюють спортивнi секцiї: ОФП, волейболу i баскетболу, тенiсу (для дiтей) i настiльного тенiсу, бадмiнтону i мiнi-футболу, плавання i атлетизму.

Комиссия органiзовує участь професорський-викладацького складу i спiвробiтникiв ДОННТУ у традицiйних мiжвузiвських унiверсiадах. У 2002 роцi команда унiверситету зайняла друге общекомандное мiсце. Комiсiя органiзовує також змагання по рiзним видам спорту усерединi унiверситету, а профком знаходить можливостi нагороджувати учасникiв, що зайняли призовi мiсця.

Комiсiя по культурно-масоовой роботi проводить заходи по органiзацiї дозвiлля спiвробiтникiв i членiв їх сiмей. Популярнiстю в колективi користуються загальнийунiверситетськi вечори вiдпочинку - <Рождественские встречи>, масниця Мiжнародний жiночий день, професiйнi свята на факультетах вшановування ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни. Для дiтей спiвробiтникiв в днi шкiльних канiкул органiзовуються спортивнi змагання: малi олiмпiйськi iгри спартакiада <Папа, мама i я - спортивна i дружна семья>. Окрiм цього органiзовуються безкоштовнi вiдвiдини плавального басейну унiверситету, походи в театри, конкурси дитячого малюнка, вiкторини. Силами цiєї ж комiсiї проводяться заходи i в лiтнiй час на базах вiдпочинку унiверситету.

Робота комiсiї з оздоровлення i побутовiй роботi направлена на органiзацiю вiдпочинку спiвробiтникiв унiверситету на власних базах вiдпочинку, полiпшення умов на цих базах, а також обслуговування у їдальнях i буфетах унiверситету. Зусиллями даної комiсiї спiльно з адмiнiстрацiєю унiверситету багато зроблено по вдосконаленню дитячiй здравницi <Серебряный горн> в Святогорське, по ремонту i придбанню устаткування, меблям, по вдосконаленню спортивно-оздоровчого табору <Буревестник> у Ялтi на Азовському морi. В цiлях ефективнiшого використання власних баз вiдпочинку профком органiзував лiтнiй вiдпочинок на обох базах i спiвробiтникiв, i дiтей, i студентiв.

Узагальнюючи всю роботу профкому в рiзнi перiоди часу, необхiдно вiдзначити, що вона проводилася в тiсному контактi з Донецьким обкомом профспiлки працiвникiв освiти i науки знаходячи там пiдтримку i розумiння при рiшеннi складних поточних проблем.