У Покровську пройшов дводенний Східний освітній форум  (17-2-2017)

Протягом двох днів, 15 і 16 лютого, в нашому місті проходив дводенний Східний освітній форум, що став першою значною подією у сфері освіти в Донецькій області від початку військових дій.

Захід зібрав близько 250 фахівців у сфері освіти та науки, експертів, народних депутатів, урядовців, представників влади різного рівня, а також студентів і викладачів українських університетів, які мали достатньо часу для обговорення цілого ряду освітніх проблем і можливих варіантів їх вирішення.

Так, перший день ознаменувався проведенням трьох масштабних панелей.

Перша із них – «Шляхи впровадження реформи освіти, пропозиції й очікування». Зокрема, слухачі почули доповіді щодо стану, проблем і перспектив запровадження незалежної оцінки якості вищої освіти в України, проблем внутрішньо переміщених вишів у контексті реформи вищої освіти, інтернаціоналізації освіти, а також стосовно досвіду впровадження дистанційного навчання у середній школі.

 

Одразу після першої панелі робота форуму переключилася на наступну – «Формування національної ідентичності . Роль системи освіти: нестандартні підходи, сучасні методи впровадження патріотичного виховання, взаємодія з інститутами громадянського суспільства. Історична правда – зброя проти маніпуляції свідомістю українців». Були підняті питання історичної пам’яті суспільства, основних напрямків національно-патріотичного виховання, проблемних періодів історії України, ролі підлітків-громадян у сучасному суспільстві тощо.

У перерві між виступами доповідачів у холі палацу культури розгорнулося не менш цікаве дійство: студенти та викладачі Донецького національного технічного університету  представили ряд інноваційних проектів. Серед останніх – 3Д-принтер, будинок, що завжди на зв’язку, розумна теплиця, система адаптивного освітлення доріг, а також конвеєр-навантажувач і робот «Жужа», імітуючий справжнього жука.

До речі, презентації викликали серед глядачів усіх вікових категорій, а особливо – школярів – чимале зацікавлення та непідробний інтерес. Учні із задоволенням  розпитували про принцип роботи того чи іншого пристрою, а також не втратили нагоди власноруч покерувати деякими із них.

 

 

Завершувала перший день форуму секція «Інноваційні шляхи розвитку Донбасу», в ході якої учасники обговорювали науково-технічний потенціал, молодіжні проекти, перспективи ребредингу регіонів Донецької області за допомогою науково-освітнього розвитку, а також досвід вишів, громадських об’єднань, підприємств.

 

 

16 лютого знову було проведено три паралельні дискусії:

1) «Шляхи впровадження реформи освіти, пропозиції та очікування. Нестандартні підходи, сучасні методи та форми впровадження патріотичного виховання, взаємодія з інститутами громадянського суспільства. Історична правда – зброя проти маніпуляції свідомістю українців»;

2) «Інноваційні шляхи розвитку Донбасу. Студентські стартапи. Досвід закладів освіти, громадських об’єднань»;

3) «Розвиток молодіжних центрів, громадських ініціатив. Неформальна освіта з впровадження курсів з проектного менеджменту, медійної освіти».

В ДонНТУ проходило обговорення другого напряму. Фасилітаторами виступили експерти з діалогів Офісу Координатора проекту ОБСЄ Україна Владислава Каневська та Павло Козелецький.

Варто також відзначити, що другий день характеризувався більш тісним спілкуванням учасників і роботою в невеликих групах.

Зокрема, були розглянуті наступні питання:

– класифікація проблем в освіті;

– контакти шкіл і вишів;

– перспективи дистанційної освіти;

– шляхи мотивації учнів;

– партнерство учні – батьки – педагоги;

– комунікація навчальних закладів з чиновниками щодо розвитку сучасної матеріально-технічної бази;

– фінансування діяльності навчальних закладів усіх рівнів тощо.

 

Підводячи підсумки форуму, учасники відзначили важливість напрацювання корисних зв’язків, тісної взаємодії між середньою та вищою школою, а також наголосили на необхідності  підтримки навчальних закладів з боку держави та міжнародних фондів. Також переважна більшість людей висловила побажання, аби форум набув регулярного характеру, сприяв діалогу між освітніми структурами та вирішенню нагальних питань.

Катерина Щербакова,
фахівець редакційно-видавничого підрозділу