На госзаказ поступили 15% детей из сел, - министр


2017-09-14

Вступна кампанія до вишів та підготовка до нового шкільного року – це той період, коли більшість українців дуже прискіпливо слідкує за роботою та усіма ініціативами Міністерства освіти і науки України. А змін останнім часом від відомства йде немало... Чи готові і школи, і батьки до нововведень та як вирішувались суперечливі ситуації, в які цього року потрапляли абітурієнти – в інтерв’ю Лілії Гриневич «Главкому».

Власне, вже не вперше вступна кампанія повнилася скандалами. Проблеми почали оголятися ще в липні - із збоїв в роботі Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Надалі олії у вогонь додали нововведений сільський коефіцієнт, нова система розподілу держзамовлення та проблеми в комунікації освітян і абітурієнтів.

Закон «Про освіту» поки ще лежить у парламенті і, за сподіваннями міністра освіти і науки Лілії Гриневич, лише буде проголосований до Дня вчителя, та школи з 1 вересня також заживуть по-новому. Тепер вчителі мають повідомляти оцінки лише дитині та її батькам, ніяким дошкам пошани чи ганьби, а також червоним чорнилам в зошитах місця не буде, а канікули школярі проводитимуть без домашніх завдань і так далі.

Цьогорічна вступна кампанія знову була проблемною – від збоїв в Єдиній державній електронній базі з питань освіти до так званого «урізання» бюджетних місць, з яким не були обізнані усі абітурієнти. Чому її проведення з року в рік відбувається на рівні, м’яко кажучи, далекому від ідеального?

Цьогорічна вступна кампанія була напружена, в першу чергу, тому, що нам довелося в дуже короткий час впроваджувати нове програмне забезпечення. Ще з часів Табачника програмне забезпечення, яке обслуговує Єдину державну базу з питань освіти, в якій містяться тисячі персональних даних, знаходилося в приватних руках однієї людини - фізичної особи на прізвище Литвиненко. Це створювало загрозу, бо, аби зробити будь-яке доопрацювання до нових умов прийому, треба було звертатися до цієї людини. У попередні роки у нього хотіли викупити державою це програмне забезпечення. Але Міністерство економіки сказало, що воно може викуповуватись тільки через відкриті торги. Коли ми оголосили ці торги, ця людина в них участь не взяла, проте були створені перешкоди для штучного затягування процедури. У результаті час на розробку програмного забезпечення скоротився вдвічі. Тому в перші тижні вступної кампанії були проблеми з реєстрацією вступників.

Вступ здійснюється за результатами ЗНО – кожен вступник має свій середній бал, що може незначною мірою змінюватися у зв’язку з використанням коригуючих коефіцієнтів. У нас були певні проблеми з застосуванням сільського коефіцієнту, але в результаті всі отримали чесні та достовірні результати. Для застосування балів всі правила виписуються в умовах прийому. Вони проходять широкі громадські обговорення. З ними також ознайомлюються університети, і вони приходять до певних правил, як застосовувати ці бали. Головне - правила повинні бути однаковими для всіх. Все виписано і попереджено в умовах прийому.

Тим не менш, цього року були нововведення, про які ряд абітурієнтів із якихось причин нічого не знали до моменту, поки з ними не зіткнулися.

Що було нового цього року? З’явилась система коефіцієнтів. Галузевий коефіцієнт був спрямований на стимулювання дітей йти на технічні спеціальності, де нам не вистачає на ринку праці робітників. Другим був регіональний коефіцієнт, що був спрямований на те, щоб не всі прагнули навчатися в найбільших містах країни, а залишалися і в регіональних університетах. І третій коефіцієнт - сільський. Він становив 1,02. Ним могла скористатися лише та дитина, що виконала два критерії. По-перше, треба було навчатись в сільській школі. По-друге, мати реєстрацію в сільській місцевості.

Та подекуди сільський коефіцієнт присвоювався школам, які сільськими не є. Врешті, через це відбулася затримка оприлюднення списків вступників на бюджет.

Дійсно, не всі приймальні комісії перевірили, що ці два критерії виконуються дитиною. І нам через це довелося ще додавати шість додаткових годин перед оголошенням результатів, щоб приймальні комісії всюди вивірили сільський коефіцієнт. Але сільський коефіцієнт, насправді, піднімав середній бал всього на дві-три одиниці.

Проте та дитина, яка через ці дві-три одиниці не потрапляла на бюджет, цілком зрозуміло, була обурена цим «бонусом» в начебто справедливій системі оцінювання.

Але це передбачено умовами прийому і застосовується по всій країні однаково для всіх. Сьогодні у нас немає рівного доступу до якісної освіти. І це є компенсаторні механізми. Ми ще проаналізуємо, чи будуть вони застосовуватись наступного року в такому вигляді, чи ні. Та я вам наведу просто голі результати, які ми ще будемо обробляти і аналізувати глибше. У нас орієнтовно 67% дітей навчаються в місті і 33% дітей - у селі. Що ми побачили після використання сільського коефіцієнту? На місця держзамовлення з ним зайшло 15% дітей з усіх, хто вступив на місця державного замовлення. Тобто на місця держзамовлення вступили 85% міських дітей та 15% сільських.

Якщо говорити не у відсотках. Які цього року були обсяги держзамовлення? Скільки дітей вступили на бюджет? І скільком з них допоміг сільський коефіцієнт?

Загалом на місце державного замовлення вступили 60 тисяч 925 людей. Подавали свої заяви в цілому 130тисяч 951 абітурієнт. Кожен абітурієнт мав право подати 9 заяв.

Із тих 60 тисяч 925 вступників таких, які мали сільський коефіцієнт, вступило на держзамовлення 9426. Усього дітей, які мали право на сільський коефіцієнт, вступало 24 тисяч 587. Тобто з усіх дітей, що скористалися сільським коефіцієнтом, вступило у ВНЗ лише 38%. Але у порівнянні з міськими абітурієнтами, які здобули місце державного замовлення, це 15% на 85%. Тому не можна сказати, що якось драматично цей сільський коефіцієнт змінив ситуацію. На деякі рейтингові (рейтингові саме за побажаннями дітей на них вступити, а не тому, що вони потрібні на ринку праці) спеціальності, наприклад, право чи міжнародну економіку, був надзвичайно високий прохідний бал. Усі намагалися на них потрапити. І, насправді, дітей із сільським коефіцієнтом, які змогли потрапити на рейтингові спеціальності, просто можна порахувати на пальцях. Вони не могли отримати бонусно такі спеціальності виключно завдяки сільському коефіцієнту.

Ви на початку розмови згадали також про ще одну новацію - встановлення так званих мінімальних порогів для набору. Саме університети виступили ініціаторами цієї норми. Тому що коли, наприклад, набирається троє людей, вони не можуть відкривати групу. Тому виші виставили мінімальні пороги: вони відкривають групу, коли є щонайменше п’ятеро осіб.

І через це деякі студенти опинилися «поза бортом» в тих навчальних закладах, які вони обрали як пріоритетні.

Випадки, про які ви говорите, - це випадки, коли людина подала, наприклад, всього одну заяву до одного університету, і там не набиралась група через ці мінімальні пороги.

Як вирішувались подібні випадки? Скільки їх загалом було?

Загалом таких дітей було 200 на всю Україну.

У всіх цих випадках ми запропонували абітурієнтам адекватну пропозицію в іншому університеті на ту ж спеціальність, мова, звісно, також про місця державного бюджету. Не залишилось жодної дитини, яка в результаті цих мінімальних порогів втратила б можливість і їй не було б запропоновано адекватне місце державного замовлення.

Усі ці 200 дітей погодились на запропоновані альтернативні пропозиції?

Ні, не всі. Був випадок, коли абітурієнт вступив за своїм дев’ятим найнижчим пріоритетом, на бюджет на історію. І в тому університеті не відкрилась група. Ми йому запропонували бюджетне місце на історію в кількох інших університетах. Але він захотів піти на платне на міжнародні відносини. Та це його вибір. Міжнародні відносини в університеті Шевченка у нього були першим пріоритетом, але він не здобув там місця державного замовлення.

Ви вже назвали загальну кількість студентів-першокурсників бюджетної форми навчання? Скільки загалом абітурієнтів цього року вступили до університетів?

Вступна кампанія ще триває до 30 вересня. Лише після цього терміну ми зможемо дати загальну картину по країні щодо того, скільки ми маємо студентів на різні рівні освіти.

Усі, хто вступив на місце держзамовлення, про це вже знають. Деякі університети також завершили вже добори на місця платного навчання. Але подекуди, наприклад, продовжуються ще добори на платне заочне навчання. Так само до 30 вересня триває вступ для абітурієнтів із Криму та окупованих територій Донбасу.

Щодо вступної кампанії для дітей з Криму та окупованих територій Донбасу, що ще триває, то мова йде саме про спрощену процедуру зарахування до вишів?

Ці діти мають додаткову можливість вступити в українські виші, оскільки вони перебувають з іншими дітьми не в рівних умовах. Вони не можуть навчатися в українській школі, готуватися до ЗНО, до того ж, ще й навчаються в тих де-факто російських школах.

Вони мають право складати ЗНО, як і всі українські громадяни. Але вони також мають додаткову опцію - складати іспити через центри «Донбас - Україна» і «Крим - Україна», що розташовані по всій країні. Відповідно до закону, який був прийнятий Радою напередодні вступної кампанії, кожен університет чотирьох південних областей також мав центр «Крим - Україна» і приймав кримчан. І у нас ще є категорія евакуйованих вищих навчальних закладів. І от категорії абітурієнтів з окупованих територій Донбасу мали можливість через центри «Донбас - Україна» вступати до цих вишів.