«Японія – невід’ємна частина мого життя»: наукове стажування доцента Сергія Гераськова у Японії  (31-3-2017)

Шановні читачі (відвідувачі сайту),

Представляємо до Вашої уваги друге інтерв’ю з кандидатом філософських наук, доцентом Гераськовим Сергієм Вадимовичем. Сергій Вадимович нещодавно повернувся з Японії, де проводив наукове дослідження на тему «Образ України в Японії: фактори формування». 

Сергій Вадимович, розкажіть про японський фонд The Japan Foundation (Японська Фундація)

Японська Фундація вже багато років надає підтримку японознавцям з усього світу, створюючи умови для проведення досліджень у Японії. Програми стажувань для науковців у галузі гуманітарних та суспільних наук поділяються за різними категоріями: короткострокові (21-59 днів), довгострокові (від 2 до 12 місяців), та для докторантів (від 4 до 12 місяців).

Яким вимогам повинен відповідати кандидат, щоб отримати грант японського фонду?

Кандидати на участь у програмах мають відповідати низці вимог, встановлених Фундацією: протягом тривалого часу займатись дослідженнями з японознавчих тем, мати достатній для наукового спілкування рівень володіння японською мовою тощо. Фундація бере на себе всі фінансові витрати, пов’язані із перебуванням у Японії, створюючи комфортні умови для проведення досліджень. Хочу принагідно подякувати Фундації за надану можливість, бо проведення подібного дослідження в Україні не уявляється можливим та взагалі доречним.

Розкажіть на базі якого університету Ви проходили стажування?

В Японії дослідник повинен бути прикріплений до університету, в якому безпосередньо проходить стажування та призначається науковий керівник. У моєму випадку таким університетом був Квансей гакуїн, приватний університет у м. Нісіномія (регіон Кансай). Заснований 1889 р. американськими місіонерами на християнських засадах, у наш час університет має чітко виражений економіко-гуманітарний профіль, і освіта в ньому вважається однією з найбільш престижних у Західній Японії. Сьогодні у ньому навчаються близько 20 тисяч студентів на 11 загальних (права і політики; політології; соціології; соціального забезпечення; теології; гуманітарних наук; економіки; педагогіки; бізнес-адміністрування; міжнародних відносин; наук і технологій) та двох окремих (мови, комунікації і культури; бізнесу та бухгалтерського обліку) факультетах; окрім цього, у складі університету є декілька інститутів. До системи університету також входять дошкільна та шкільна ланки освіти, два коледжі. В університеті є докторантура за всіма спеціальностями. Університет має сім кампусів, з яких навчання відбувається у трьох, створено всі умови як для навчання, так і для дозвілля. Чудова спортивна інфраструктура та велика кількість творчих гуртків надають багато можливостей для самореалізації студентів та співробітників. Бібліотека університету нараховує 1,9 млн. примірників.

Тематика та методологія дослідження визначали прикріплення до факультету соціології, науковим керівником було обрано професора Огіно Масахіро. Адміністрація факультету виявила високий рівень поваги, створивши всі необхідні умови для стажування та вільний доступ до усіх ресурсів університету.

Розкажіть про Ваші найяскравіші враження в Японії

Перше враження – це клімат, до якого важко бути готовим попри всю твою обізнаність. Звичайно, у першу чергу мова йде про сезони злив, тайфунів та постійні землетруси протягом усього року. Але я інакше уявляв собі вологість повітря, недооцінював реальну кількість комах і не очікував, що взимку у будинку може бути настільки холодно (при цьому на вулиці дуже тепло, якщо порівнювати з Україною). Культура спілкування, можливо, на другому місці. Іноді кажуть, що японці – досить закриті люди, які багато чого приховують, десь більше вдаються до чемності, і що насправді вони такими не є, але навіть якщо й так, то це той рівень спілкування, та культура, яку людині потрібно мати. Якщо люди виявляють повагу одне до одного, то ця повага робить японську культуру спілкування набагато вищою, ніж, наприклад, у нас.

Українська та японська культури спілкування є доволі різними. Нашим читачам було б цікаво дізнатися про особливості японської культури спілкування, зокрема ділового. Розкажіть про Ваш досвід ділового спілкування з японськими колегами?

Ділові контакти, в які доводилося вступати, були зумовлені специфікою ділової культури та етикету японців. Зважаючи на те, що я достатньо добре обізнаний у цій сфері, особливих проблем під час спілкування не виникало. Хотілося б виділити найбільш характерні моменти.

Досі вагомими факторами комунікацій залишаються японська стриманість та схильність до колективних моделей поведінки, коли окремо взята людина мало що вирішує без попередньої згоди з відповідною групою або санкції безпосереднього керівника. Цей процес може відбуватися протягом тривалого часу, бо таким є механізм прийняття рішень, його не пришвидшиш, і, з точки зору іноземців, часто може видаватися, що японці навмисно затягують процес переговорів.

 

Славнозвісна японська пунктуальність: японці практично ніколи не запізнюються (навіть мінімальне запізнення сприймається як девіація, що засуджується суспільством, а тому є небажаною поведінкою). Так само непохитно дотримуються практики обміну візитними картками при знайомстві. Дещо рідше застосовується уклін як традиційна форма привітання, його все більше замінює рукостискання.

У традиціях японського ділового спілкування – уважно вислухати точку зору співрозмовника до кінця, не перебиваючи його і не роблячи ніяких зауважень. Не дивно, що на перших етапах переговорів нерідко неможливо передбачити, якої думки по суті питання буде дотримуватися японський партнер у процесі подальших обговорень. Під час бесіди японець може кілька разів кивнути головою, чи вжити нейтральні погоджувальні слова, але це аж ніяк не означає, що він згоден з вами, а лише свідчить про те, що для нього є зрозумілим сенс сказаного. Терпіння в Японії вважається однією з головних чеснот, тому обговорення ділових питань часто починається з другорядних деталей, і йти воно може дуже поволі.

Японці намагаються не вступати у відкриту конфронтацію зі співрозмовником. В японській традиції не прийнято прямо казати «ні», зазвичай кажуть, що «це буде важкувато». Щоб не засмучувати партнера однозначно негативною відповіддю, вони можуть послатися на різні і часом дивні речі.

 

Ви провели в Японії доволі тривалий час і мали можливість познайомитися ближче з системою освіти,  що Ви можете сказати про систему вищої освіти в Японії?

Японська система освіти, попри її національну специфіку, все ж може багато у чому бути взірцем для України (справжня автономія вишів, що дозволяє їм розвиватися, акцентуючи увагу на важливих для себе питаннях і проблемах; гнучкість та збалансованість навчального процесу як для студентів, так і для професорсько-викладацького складу; реально вагоме, а не декларативне місце наукових досліджень при університетах тощо). Звичайно, помітною є орієнтованість японської вищої освіти на західну модель, але при цьому не забуваються національні особливості. Це пояснює високу конкурентну якість японської освіти в світі.

 

У який спосіб Ви плануєте використовувати результати Вашого стажування у подальшій практичній діяльності в ДонНТУ?

 Під час стажування було отримано можливість впровадження цінних даних та ідей у дисципліни навчальних планів бакалаврів напряму «Соціологія», а саме такі: «Методи збору соціологічної інформації», «Методологія і методи соціологічних досліджень», «Соціологія культури», «Соціологія релігії», «Сучасні соціологічні теорії», «Політична соціологія» та інші, використання отриманих навчальних та наукових матеріалів у навчальному процесі. Попередньо було обговорено можливість організації спільних дослідницьких проектів спільно з університетом Квансей гакуїн у галузях соціології та культурології.

Оксана Верещак, 
фахівець І категорії відділу міжнародних зв’язків