Студенти ДонНТУ гідно представили виш на Всеукраїнській олімпіаді з української мови  (24-3-2017)

На 16-17 березня 2017 року була запланована значна для студентів подія весни – ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни «Українська мова», який цього року зустрічало «місто усмішок» – Вінниця.

Мені, як і студенту І курсу факультету економіки та менеджменту Дмитру Кудрявцеву, пощастило поїхати до цього живописного куточку України, аби, звичайно, гідно представити наш університет і просто пройтися затишними вулицями вечірнього міста.

Подолавши безсонну ніч у потязі, сильне хвилювання та холод, ми, нарешті, дібралися до нашого хостелу, який уже згодом став для нас на певний час місцем цікавих і пам’ятних знайомств і теплих вечорів за чашкою ароматного чаю. А поки все, що хотілося зробити, – це кинути речі, прийняти душ і поспати хоча б годинку-іншу. Але час не чекав, і треба було рушити далі, на реєстрацію, а саме – до Вінницького педагогічного університету ім. М. Коцюбинського.

Там на нас чекав досить гостинний прийом, у чому, без перебільшень, заслуга організаційного комітету. Впродовж усього часу нашого знаходження там не виникало ніяких проблем чи складнощів, бо організатори передбачили ледь не все, що тільки можна було. Окрім погоди. Квітуча Вінниця із зеленими зонами, яскравим сонечком та усміхненими обличчями? Ні, не чули. І не бачили. Майже весь час ішов дощ, подекуди ще й зі снігом, що не зовсім-то й налаштовувало на потрібний для розумових змагань лад. Але атмосфера дружби, загального натхнення, азарту та підтримки один одного повністю це компенсували.      

 

Пройшов перший тур, письмовий, згодом за ним – і усний, що мав на меті перевірити наші ораторські здібності. Всі учасники попрацювали на славу, і кожен зробив той максимум, на який він тільки здатен. Саме тому конкуренція була такою сильною – різниця між результатами вираховувалась у десятих відсотка!

Й ось уже настав кінець нашого перебування в славному містечку над Бугом. Речі складено, квитки назад куплено. Час у дорогу. Але особисто я не дуже сумувала тоді, бо поверталася додому з безліччю приємних спогадів і знайомств, сувенірів, чого приховувати, а також із перемогою в номінації «Кращий знавець ділової документації», що вже досить для гарного настрою.

Попереду ще безліч олімпіад, конкурсів, перемог і поразок, та всі вони є невід’ємною частиною насиченого студентського життя. І я бажаю всім студентам нашого університету, та й собі в тому числі, удачі, позитивних емоцій і віри в перемогу!   

Ірина Коваленко,
ст. гр. СОЦ-15