Я.О. Ляшок: «Університет буде робити все від нього залежне, аби перебувати на передових позиціях в Україні»

18-9-2018    Інтерв'ю    200   
IMG 8615

Новий навчальний рік – слушна пора для підбиття підсумків роботи й постановки нових завдань. Ректор Донецького національного технічного університету Я.О. Ляшок розповів про основні здобутки вишу та плани на найближчу перспективу. Про це та інше – далі.

– Минуло вже майже 4 роки, як ДонНТУ функціонує у м. Покровськ. Скажіть, чи можна вже сказати, що виш остаточно освоївся на новому місці та зайняв міцні позиції?

На відміну від багатьох університетів, які опинилися в подібній ситуації, ДонНТУ остаточно освоївся на новому місці вже у 2015 році й функціонував у повному обсязі без дистанційних форм, вахтових методів тощо. Єдине, на що ми звертали увагу протягом всього цього періоду, це створення й відновлення матеріально-технічної бази, яка була колись в університеті в Донецьку. І зараз впевнено можна сказати, що вона не тільки відновлена, але і примножена, а за деякими позиціями – навіть перевершує виші Києва, Харкова, Львова.

– Які ключові моменти були в 2017-2018 навчальному році?

Напевно, найважливішим у житті кожного університету незалежно від того, який це навчальний рік, є вступна кампанія. Дуже важко оцінювати її результати та порівнювати з попередніми роками, тому що постійно змінюються умови прийому, набір сертифікатів і кількість заяв, змінюється демографічна ситуація. Тим не менше, порівнюючи себе з іншими вишами Донбасу, можна сказати, що вступна кампанія 2017-2018 рр. була для нас цілком вдалою. Цього року студентами університету стали близько 1000 осіб. Приблизно такі ж позиції були у нас і минулого року – це головне зараз. Хочеться також відзначити, що наш університет став учасником проекту за програмою Еразмус+. Крім того, ДонНТУ продовжує активно розвивати міжнародні зв’язки. Дуже приємно, що не тільки делегації нашого вишу відвідують країни Європи, а й європейські вчені приїжджають до нас, читають лекції та діляться досвідом.

– Порівнюючи ДонНТУ часів 2014 і 2018 рр., що за цей час змінилося найбільше? Які проблеми вдалося вирішити, а що так і залишилося каменем спотикання?

Якщо говорити про проблеми, найбільша і головна з них – це те, що до теперішнього часу ніяк не вирішується питання щодо надання житла викладачам, які переїхали із Донецька. Можливо, ринок диктує свої умови, але з моменту переїзду ДонНТУ в 2014 році й до сьогодні ціни на оренду житла зросли в рази. Враховуючи розмір викладацьких зарплат, платити таку суму грошей вельми проблематично. Ускладнює ситуацію й той факт, що у багатьох залишилися квартири в Донецьку і їх необхідно якимось чином підтримувати, адже люди сподіваються колись до них повернутися. Зі свого боку, ми неодноразово зверталися до МОН, писали листи від імені колективу в Міністерство у справах окупованих територій, але проблема все одно не вирішується. З огляду на те, що багато викладачів далеко не юнацького віку, жити в гуртожитку дуже незручно. Міська влада виділила одну квартиру в тимчасове користування – ось і все.

Якщо ж порівнювати 2014 і 2018 рр., найголовніше те, що викристалізувався колектив університету, який має намір працювати тут, скільки б часу виш не знаходився у Покровську. Звичайно, на початкових етапах були великі втрати викладацького складу. Зараз теж є певні рухи, але вони вже не такі значні, як були раніше.

– Наскільки змінилося становище переміщених вишів за ці 4 роки? Чи існують для них зараз якісь привілеї?

    На мій погляд, ніяких преференцій для переміщених вишів не існує. Найсуттєвіше, чого ми добивалися в перші важкі роки, – це зміна співвідношення «студент-викладач» для переміщених вишів і зменшення цього показника приблизно на 20%. Нам навіть вдалося провести цю норму в законі, але Міністерство фінансів України не поспішає з виконанням – вже кілька років ця норма ігнорується. Що ж стосується Міністерства освіти і науки, в будь-яких нефінансових питаннях воно йде нам назустріч.

– Як розвивається міжнародна співпраця в ДонНТУ? Які основні досягнення в цій галузі?

За 2017-2018 рр. одним із найбільш активних партнерів ДонНТУ стала Британська Рада. На даний момент реалізуються наступні проекти: «Активні громадяни», «Англійська мова для університетів» і «Ефективні студентські організації». З грудня 2017 р. виш долучився до проекту «Прогресивне управління університетом», ініціаторами якого виступили Університет Томаша Ґарріга Масарика (м. Брно, Чеська Республіка) й Асоціація з міжнародних відносин. Також у 2018  р. ДонНТУ став одним із переможців від України за проектом «Розвиток цифрових компетенцій для українських викладачів та інших громадян» (керівник – проректор ДонНТУ з наукової роботи Євген Башков). Загалом, розширюються і розвиваються програми академічної мобільності, в т.ч. – з португальськими вишами. У цьому навчальному році два наші викладачі відвідали Португалію й один професор з Політехнічного Інституту Лейрії побував у ДонНТУ.

Університет активно співпрацює з традиційними зарубіжними партнерами: Генеральним консульством Німеччини в Донецьку (м. Дніпро) та особисто В. Мьоссінґером, Данською Радою у справах біженців, Німецькою службою академічних обмінів (DAAD). Зокрема, в рамках співробітництва з DAAD відбулися візити професорів, аспірантів і студентів ДонНТУ до німецьких вишів. Триває наукове співробітництво і з Технічним університетом Кайзерслаутерна, яке буде розвиватися протягом найближчих двох років.

– Що можна сказати про сучасний стан лабораторної бази вишу?

Починаючи з першого року функціонування ДонНТУ в Покровську, ми прекрасно розуміли, що створення сучасної лабораторної бази є необхідною умовою існування університету, який має намір дати своїм студентам якісну підготовку. Так, у 2015 р. було придбано обладнання на 500 тис. грн., поступово ця сума збільшувалася і на сьогодні закупівлі складають приблизно 700 тис. грн. на рік. За цей період створено з нуля 10 лабораторій. Крім того, активна участь у міжнародних проектах і міжнародні зв’язки дозволили університету значно наростити лабораторну базу (на суму понад три мільйони гривень).

– Чи планується придбання вишем нового обладнання? Якщо так, то якого саме?

Яке обладнання купувати, вирішить Вчена рада. Буде оголошено конкурс на створення лабораторій, в ході якого факультети чи окремі кафедри можуть представити свій проект у рамках існуючого бюджету, і Вчена рада ДонНТУ буде вирішувати, який проект більш необхідний для університету. Сума на реалізацію проектів складе приблизно 800-850 тис. грн.. Звичайно, якщо порівнювати ці цифри з бюджетами європейських вишів, це крапля в морі, але в масштабах України – це суттєва сума навіть для тих закладів, які знаходяться в обласних центрах і столиці.

– Тепер хотілося б поговорити про вступну кампанію 2018. Які були її особливості? З якими труднощами зіткнувся ДонНТУ?

Якщо говорити про особливості вступної кампанії, то щороку її умови змінюються. Перш за все, змінився і став фіксованим набір сертифікатів, за якими абітурієнти вступали до вишів. До того ж, зменшилася кількість заяв, яку подавали абітурієнти цього року.

У нашому університеті у 2018 р. була відкрита нова спеціальність – «Цивільна безпека», а також створено ряд цікавих програм, які йшли в межах позабюджетних пропозицій і зіграли свою позитивну роль у проведенні вступної кампанії. Якщо ж говорити про найбільшу складність, це дуже низький рівень підготовки випускників нашого регіону. Досить сказати, що, за результатами ЗНО, майже 22% випускників шкіл і училищ Покровська, які складали тест з математики, не набрали прохідного балу. Трохи краща ситуація в Мирнограді, Селидовому, але це набагато гірше середніх цифр по Україні. Природно, маючи такі знання, випускники не мають можливості претендувати на вступ до вишів, тому вибір абітурієнтів для університетів дуже обмежений.

– Які спеціальності були особливо затребувані, а з якими склалася зворотна ситуація?

Цього року були традиційно затребувані гірничі, комп’ютерні спеціальності, непогано наповнювалися спеціальності факультету КІТАЕР. Проблематичними були такі фахи, як «Галузеве машинобудування» і «Прикладна механіка». За цими напрямками складається парадоксальна ситуація: сюди йдуть навчатися на заочну форму люди, які вже попрацювали на виробництві та змогли усвідомити, що це за спеціальність і для чого вона потрібна. Для вчорашніх школярів ці напрями здаються непрестижними.

– Чи варто очікувати на кардинальні зміни в організаційній структурі університету?

  Суттєвих змін найближчим часом не буде. Всі вони будуть носити точковий характер, пов’язаний з об’єднанням/роз’єднанням кафедр. Сподіваюсь, до кінця навчального року всі факультети збережуться в тому ж складі.

– Наскільки тісно взаємодіє виш з владою міста?

Напевно, найбільш успішний проект – це те, що наш молодий викладач отримав квартиру в тимчасове користування. Загалом, ми беремо участь у спільних загальноміських святах, міська влада надає спонсорську допомогу при проведенні університетських заходів. Також було підписано Меморандум про співпрацю ДонНТУ та міської влади, але поки-що про якісь великі спільні проекти мова не йде.

– Які плани та завдання ДонНТУ на найближчу перспективу?

Якщо говорити про плани і завдання, то університет у кожному напрямку своєї діяльності буде робити все від нього залежне, аби перебувати на передових позиціях в Україні й аби про нас не забували у світі. Цього року ДонНТУ буде працювати над ліцензуванням нових спеціальностей, щоб до наступної вступної кампанії мати їх не менше трьох.

– Ваші побажання першокурсникам.

Для мене було б відрадно, щоб абітурієнти ніколи не шкодували про вибір своєї спеціальності, щоб цей вибір був усвідомлений і приносив радість. Зі свого боку хочу сказати, що в університеті створені всі умови для успішного оволодіння професією. Викладацький склад зробить все можливе й неможливе, аби час, проведений в університеті, згадувався, як найкращий. Також хочеться побажати, аби роки навчання стали надійним фундаментом для подальших життєвих перемог.

Катерина Щербакова,
фахівець редакційно-видавничого відділу