Игры и работа в группах: обучение по-новому


2017-09-14

Незабаром має бути затверджений новий Стандарт початкової загальної освіти, що передбачає, без перебільшення, революційні зміни у навчанні для 1-4 класів. І, хоча новий закон «Про освіту» ще не прийнятий парламентом і чекає осінньої сесії, Мінфін фінансуватиме новий Стандарт незалежно від прийняття закону. Для понад 100 пілотних шкіл по всій Україні він стане реальністю вже з цього навчального року. Про особливості підготовки учителів, що працюватимуть за новим Стандартом, розповідає Катерина Тищенко, Українська правда. Життя.

На початку навчального дня діти сідають колом. Хвилин 10 вони невимушено спілкуються, грають в ігри, співають пісні, обговорюють, чим займатимуться далі.

Більшість їхніх уроків – інтегровані. Тобто кілька годин щодня учні не мають чіткого поділу на предмети, а всебічно розглядають якусь певну тему, занурюються в неї, заодно навчаючись читати, рахувати, малювати, мислити, робити творчі проекти.

Парти в класі стоять не рядами, а об'єднані по 4 або по 6, бо більшість завдань діти виконують в групах.

На уроках вони слухають музику та звуки природи, дивляться відео, читають книжки за власним вибором, виконують фізичні вправи, сидять на підлозі, на перерві грають у рухливі ігри надворі.

Це не Фінляндія й не США, це навіть не альтернативна й не приватна школа.

Це реальність, яку планується втілити в усіх українських державних школах для перших класів з вересня 2018 року.

Для понад 100 пілотних шкіл по всій Україні це стане реальністю вже з цього навчального року.

Незабаром має бути затверджений новий Стандарт початкової загальної освіти, що передбачає, без перебільшення, революційні зміни у навчанні для 1-4 класів.

І, хоча новий закон «Про освіту» ще не прийнятий парламентом і чекає осінньої сесії, Мінфін фінансуватиме новий Стандарт незалежно від прийняття закону.

Пілотні школи відбиралися на конкурсній основі – по 4 на кожну область та ще 4 в Києві. У кожній з цих шкіл буде по 2 пілотних класи, тобто загалом 200 класів. Кожна школа зможе обрати одну з двох модельних програм, які мають незначні розбіжності.

Крім того, як повідомив заступник міністра освіти Павло Хобзей, окрім 100 шкіл, затверджених МОН, новий Стандарт початкової освіти пілотуватимуть ще 44 школи в Києві та 20 – у Львові.

Серед основних нововведень для 1 класу – введення інтегрованого курсу «Я досліджую світ», що викладатиметься 7 годин на тиждень.

Він включає мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, соціальну і здоров'язбережувальну, а також громадянську та історичну освітні галузі.

Окремо в розкладі буде фізкультура, іноземна мова, мистецтво, а також ще 5 годин української мови та 3 години математики, але й вони будуть поєднуватися з інтегрованим курсом за допомогою міжпредметних зв’язків.

На початку першого уроку практикуватиметься так зване ранкове коло, де діти вчитимуться вітатися, спілкуватися, гратимуть в ігри та займатимуться іншою колективною діяльністю.

Між другим і третім уроком планується проводити рухливі ігри, зазвичай надворі.

Зміни також торкнуться самих методів навчання. Діти більше працюватимуть в групах, робитимуть проекти, всіляко заохочуватиметься їхня ініціативність, креативність, критичне мислення.

Крім того, у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд. Можна навіть піти з дітьми в музей або вигадати додаткові методи, що допоможуть краще засвоїти матеріал.

Навчитися вчити по-новому

Влітку вчителі пілотних класів проходили навчання за новими методиками, які відтепер будуть застосовуватися в початковій школі.

На початку липня пройшов тренінг в Ірпені під Києвом для координаторів з усіх областей, які потім навчали вчителів на місцях.

Крім того, протягом літа відбулося два етапи проекту START UP #ВЧИТЕЛІВАЖЛИВІ, організованого ГО «Освіторія» та Новопечерською школою за підтримки Міністерства освіти.

У другому його етапі, що проходив 8-18 серпня, взяли участь 29 вчителів пілотних шкіл, які набиратимуть цього року 1 клас, та ще 6 викладачів молодших класів за грантом від ГО «Освіторія».

Автори цього безкоштовного курсу – викладачі Новопечерської школи Марина Пристінська та Інна Большакова – не читали вчителям звичних лекцій, а намагалися через практичну діяльність допомогти їм засвоїти нові методики й принципи роботи, які вже з вересня вони втілюватимуть в життя.

Крім того, на основі цього проекту створюється онлайн-курс, який невдовзі буде доступний для всіх вчителів початкових класів на платформі EdEra.

Протягом 10 днів учителі-першопрохідці детально розбирали новий стандарт, вчилися проводити інтегровані уроки, планувати тематичні тижні, застосовувати стратегії розвитку критичного мислення, навчалися основ нейропсихології, опановували так званий classroom management…

Тобто вчилися правильно організовувати життя класу, розбиралися, як розвивати в учнях емпатію, допомагати вирішувати конфлікти та як організувати інклюзивне навчання.

«Коли ми плануємо тематичний день, то обираємо тему й записуємо все, що про неї знаємо, – розповіла «Українській правді. Життя» одна з розробників курсу Марина Пристінська.

Потім групуємо цю інформацію, виділяємо, з яких галузей можуть бути ці знання і що можна робити на уроках з дітьми, щоб у них склалася цілісна картина сприйняття світу».

Наприклад, якщо обрана тема «Зайчик», то завдання вчителя – дати дітям найбільш цілісне уявлення про те, що це за тварина, якого вона розміру, де живе, чим харчується, як розвивається, яку роль відіграє в екосистемі лісу.

«Вчитель може принести різну їжу (собачий корм, гілочки, морквину, яблука, цукерки), а діти мають обрати, що ж буде їсти той зайчик і доводити свою думку, – пояснює Марина.

Можна принести фотографії справжніх зайців і малюнки, як їх зображують в казках, щоб діти порівняли і зрозуміли, що насправді зайчики не такі, як на картинках, і не можуть розмовляти.

Можна послухати, які звуки видають зайці – вони є у записах.

Можна з'ясувати, що довжина його передніх лапок коротша, ніж задніх, що дозволяє йому швидко бігати, а це важливо для його життя, коли він тікає від хижаків.

Можна порахувати, якої висоти має бути травичка, щоб зайчик міг у ній заховатися».

Водночас вона застерігає від того, щоб просто складати задачі, де фігурують уявні зайчики, яких треба порахувати: «Хоча рахувати зайців все одно цікавіше, ніж просто додавати чи віднімати цифри, це все ж не дає дитині жодного уявлення про цю тварину як частину живої природи».